Засуджений за потрійне вбивство тернополянин визнав, що потерпілих побив, але не вбивав, а свідку не варто довіряти
Як встановлено судом першої інстанції, 7 червня 2018 року, у вечірній час 41-річний Михайло Ф. разом із Андрієм Р., Наталією М. та Василем К. розпивали спиртні напої у напівзруйнованій будівлі по вул. Чубинського м. Тернопіль. В якийсь момент між Михайлом Ф. і Василем К. виник словесний конфлікт, під час якого обвинувачений декілька разів ударив останнього. Надалі Михайло Ф. вступив у злочину змову із Андрієм Р., спрямовану на протиправне позбавлення життя Василя К. Діючи за попередньою домовленістю, Михайло Ф. із Андрієм Р. умисно нанесли численні удари ногами та кулаками рук у різні частини тіла Василя К., а потім обвинувачений став ногою на горло потерпілого, спричинивши його смерть.
Наступного дня, 8 червня 2018 року, Михайло Ф., у вечірній час перебуваючи у квартирі по вул. Генерала Тарнавського, що в м. Тернопіль, під час вживання алкогольних напоїв із Андрієм Р. та Максимом Е., на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, знову вступив у злочинну змову із Андрієм Р., направлену на протиправне позбавлення життя Максима Е. В ході словесного конфлікту вони умисно нанесли декілька ударів кулаками рук по тілу потерпілого, а коли той впав, Михайло Ф. задушив його. При цьому Андрій Р. наступив ногою на обличчя Максима Е. і не давав йому вирватись. Надалі обвинувачений разом із Андрієм Р. тіло загорнули в ковдру та заховали у покинутій будівлі на вул. Чубинського.
Вранці, 24 червня 2018 року, Михайло Ф. разом із Наталею М. та Андрієм Р. перебували поблизу с. Біла Тернопільського району на березі річки Серет. Під час спільного вживання спиртних напоїв між Михайлом Ф. та Андрієм Р. на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово в ході словесного конфлікту, виник злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя останнього. Михайло Ф. задушив Андрія Р.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 серпня 2022 року Михайла Ф. визнаного винним у вчиненні умисного вбивства (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині), за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, (п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України) та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу і просив цей вирок скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки вважав, що поза розумним сумнівом вину його підзахисного жодними прямими доказами не підтверджено, а зібрані непрямі докази викликають багато сумнівів.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши матеріали кримінального провадження і мотиви апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.
Хоча обвинувачений своєї вини не визнав, але факт знайомства з потерпілими не заперечив. Визнав і те, що в ході спільного розпиття алкогольних напоїв у нього з кожним із них виник конфлікт, в ході якого він наніс їм тілесні ушкодження, але нікого не вбивав.
Проте суд прийшов до переконання, що його винуватість підтверджено сукупністю наявних справі доказів. Так, на досудовому слідстві свідок Наталія М. докладно розповіла про обставини всіх вбивств і показала місце у покинутій будівлі, де було заховано тіла Василя К. і Максима Е., а також Андрія Р. на березі річки Серет. Її слова, які були зафіксовані технічним записом судового засідання в ході якого її допитував слідчий суддя, підтверджуються даними протоколів огляду місця подій та слідчих експериментів, висновками судових експертів щодо причини смерті вбитих, іншими матеріалами кримінального провадження. Детальний аналіз обставин події злочинів поза розумним сумнівом доводить, що їх вчинив саме Михайло Ф.
Погодилась колегія суддів і з обраною обвинуваченому мірою та видом покарання. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, Михайло Ф. – раніше неодноразово судимий, причому востаннє за умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України). У листопаді 2017 року він звільнився з місць позбавлення волі, але на шлях виправлення та перевиховання не став, ніде не працював, зловживав алкоголем і знову холоднокровно, з малозначимих мотивів учинив, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, три умисні вбивства. Правильно врахував суд першої інстанції і вимогу одного з потерпілих, брата вбитого Максима Е., призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання. Зважаючи на наведене, колегія суддів погодилась із висновком суду, що Михайло Ф. – вкрай суспільно-небезпечна особа, і для запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень доцільно призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
З урахуванням усіх обставин колегія суддів Тернопільського апеляційного суду вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 серпня 2022 року залишила без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту – без задоволення, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
