З донорським серцем грає у футбол: історія школяра з Тернопільщини
За словами хлопця, у цьому центрі він під наглядом педагогів займається на тренажерах, розповідає Суспільне.
Владислав займається на тренажерах у Центрі соціальної реабілітації. Суспільне Тернопіль
“До операції я ходив трошки швидше, але зараз лікарі заборонили так швидко бігати. До операції я міг збільшити швидкість на шість , а зараз ходжу на дві з половиною, то мій максимум. У мене зараз дуже сильно додалося ваги і мені треба її скинути, бо лікарі кажуть, що це дуже погано для серця. Деколи ще вдома виходжу на вулицю, побігаю, з друзями трохи в футбол граємо”, — розповів Владислав.
Хлопець займається у центрі соціальної реабілітації з шести років, розповідає завідувачка відділу соціальної реабілітації Галина Бабина.
Завідувачка відділу соціальної реабілітації Галина Бабина розповідає про Владислава. Суспільне Тернопіль
“Це такий, знаєте, дуже енергійний хлопчик, який не сидів ніколи на одному місці. Він завжди в русі, дуже допитливий, щирий, емоційний, дуже дружній. Він з нашими дітками завжди товариський, залучає їх до гри, бо в нас дітки такі особливі і не дуже люблять групові заняття. То він ходив, кликав усіх до купки погратися, поскладати конструктор, поліпити, помалювати. У нього завжди була мрія грати у футбол, але йому не можна було фізичного навантаження до операції. Але хіба його стримаєш, адже що він дитина дуже сповнена енергією”, — сказала завідувачка відділу соціальної реабілітації.
Завідувачка відділу соціальної реабілітації Галина Бабина займається з Владиславом. Суспільне Тернопіль
За рік, що минув після операції, хлопець змінився, зазначила Галина Бабина:
“Він став більш серйозним, напевне подорослішав. Він зважливо до всього ставиться”.
Владислав на занятті з психологинею Світланою Куцою. Суспільне Тернопіль
Після фізичних тренувань у Владислава — заняття з психологинею Світланою Куцою.
“Він дуже хороший, розумний і виконує всі завдання, які йому ставлять. Він любить малювати”, — сказала психологиня.
Владислав любить малювати, каже Світлана Куца.
Операцію з трансплантації серця Владиславу проводили лікарі першого медичного об’єднання Львова. Донором для нього став 15-річний хлопчик, який отримав несумісне з життям ушкодження мозку, його органи врятували життя п’ятьом пацієнтам, троє з яких — діти, зазначив керівник Центру серця і судин Роман Домашич. За його словами, Владислав — друга дитина, якій у цьому медзакладі пересадили донорське серце.
Владислав розповів, що коли лікарі заборонили йому надмірні фізичні навантаження і заняття футболом довелося відкласти до повного одужання, то в нього з’явилося нове захоплення і нова мрія.
“Я мрію стати кіберспортсменом і вигравати турніри”, — сказав хлопець.
Мати Владислава розповіла, що у сина є багато друзів.
Владислав з матір’ю. Суспільне Тернопіль
“Він такий, як і був — бойовий хлопець, такий він і залишився. Дуже любить дружити. Він любить спілкування з дітьми. Зараз трошки, як то кажуть, заборонена школа, ну тобто школу він не відвідує, але це йому не заважає спілкуватися з друзями і знаходити нових друзів. Тобто він у нас такий хлопець енергійний і кмітливий. І в футбол він любить грати все добре, і все буде якнайкраще”, — сказала жінка.
