Вироби Тернопільського фарфорового заводу вразили спеціалістів якістю та витонченістю
На експозицію виробів заводу цього дня до закладу прийшли дослідники, працівники та люди, в яких із підприємством пов'язано чимало приємних спогадів. Тернополяни не тільки могли поділитися власними історіями, але дізнатися про особливості тих чи інших виробів колишнього заводу та їхню цінність на сьогоднішній день, пише сайт "Тернополяни".
— Для порівняння я сьогодні приніс сервіз на 6 персон Тернопільського фарфорового заводу і Полонського заводу. Як на мене, посуд із нашого заводу виглядає витонченішим, до того ж спостерігається вдале поєднання мистецького та ужиткового стилю. Автори малюнків намагалися навіть буденні речі – тарілки зробити цікавими, особливо для дітей. От коли від управлінців СРСР до фарфорових заводів союзу надходили певні завдання, то однією із задач тернопільського було створити серію робіт малої пластики «Східний гороскоп». Цим займалися також інші підприємства союзу. Сьогодні ми можемо спостерігати, що тернополяни принесли на виставку малу пластику не тільки нашого підприємства, але й Полтавського та Харківського заводів, — розповів тернопільський історик Сергій Ткачов.
Історик зазначив, що ціни на сьогоднішній день за малу пластику (якою цікавляться переважно колекціонери) коливаються від 30 гривень. Щодо «Східного гороскопу», то Сергій Ткачов зауважив, що найкращим витвором Тернопільського фарфорового заводу є фігурка «дракоші», яка не зрівняється з подібними від інших заводів.
Сергій Васильович також допоміг тернополянам розібратися, як визначити – фарфоровий чи фаянсовий посуд ви тримаєте в руках.
— Коли провести пальцем по круглому обідку на зворотній стороні посудини, можна відчути, що він гладенький на дотик. У фаянсовому посуді навпаки – відчуваються на дотик незначні піщинки. Якщо на обідку денця виробу є глазур – отже перед нами фаянс, а якщо глазурі немає – значить фарфор. Пов'язано це з тим, що у виробництві, фарфор, на відміну від фаянсу, обпалюється при більш високій температурі. Посуд із цього матеріалу обпалюють 2 рази, при цьому другий раз – після нанесення глазурі. Якщо на фарфорі спостерігаються сіточки, тріщини – отже це брак, — поділився Сергій Ткачов.
Сергій Васильович додав, що в Тернополі, поряд з іншими музеями, в Тернополі повинен діяти музей фарфорового посуду.
