Україна радиться, як можна частково відкрити повітряний простір
Захід організували Міністерство розвитку громад та територій України за підтримки посольства США спільно з Державіацією, Украерорухом, Повітряними Силами та керівниками міжнародних аеропортів «Бориспіль» та «Львів».
Що відомо про дорожню карту
Дорожньої карти, яку презентувала Україна у Варшаві, у вільному доступі немає. Але відомо, що учасникам представили покроковий план та потреби для часткового відкриття українського повітряного простору. Надали ще й оцінку ризиків, дані про особливості убезпечення, готовність аеронавігаційної системи та аеропортів.
На заході, зокрема, були присутні Польське агентство аеронавігаційних послуг, авіакомпанії AirBaltic, Austrian Airlines, LOT Polish Airlines, SkyUp Airlines, Skyline Express, SprintAir, Supernova Airlines, Turkish Airlines, Wizz Air, компанії AerCap, Boeing, Marsh McLennan, Deloitte Ukraine та інші.
У Міністерстві розвитку та відновлення територій наголошують, що стратегічним завданням є збереження авіаційної інфраструктури та кваліфікованих кадрів, щоб відновити польоти максимально швидко, як прийде час. Зустріч, що відбулася у Варшаві, називають першим таким експертним обговоренням. Очікують, що вона наблизить Україну до створення умов для відкриття повітряного простору.
Презентація дорожньої карти у Варшаві, 30 жовтня 2024 © Сергій Деркач / Facebook
«Зрозуміло, що це дуже складне питання як з погляду безпеки, так і з погляду взаємодії з усіма залученими сторонами. Саме тому ми підтримуємо майданчики, коли спільно з іноземними регуляторами галузі, авіакомпаніями, страховими, аеропортами та військовими напрацьовуємо спільний план», — наголосив міністр Олексій Кулеба.
За словами заступника міністра Сергія Деркача, це стало початком відкритого діалогу. Наступними будуть предметне обговорення та оцінка ризиків із іноземними регуляторами. Деркач наголосив, що попереду — багато роботи, більшість якої внутрішня та непублічна.
«Відновлення цивільних рейсів — це складне питання. Жодна країна світу не була в таких умовах, як наша держава. Тож, "взяти з когось" приклад чи "покрокову інструкцію" не вийде. Разом з тим, тривалий час ми вивчали досвід країн, як літають в умовах загроз повітряних атак, того ж Ізраїлю», — підкреслив Сергій Деркач.
Такий вигляд мала гордість України — літак «Мрія», 2021 © Украерорух
Водночас у пресслужбі «Украероруху» інформують, що Київ сформував унікальний досвід роботи авіаційних підприємств в умовах війни. Йдеться про збереження компетенцій персоналу, підтримку наземної інфраструктури в працездатному стані та про способи безпечного поновлення польотів.
«Ми розробили кілька сценаріїв поетапного відновлення повітряного руху у повітряному просторі України при створенні відповідних безпекових умов відповідно до міжнародних стандартів. Український кейс є особливим з огляду на інтенсивність військових дій, масштаб та застосування засобів ураження. Саме тому наші напрацювання можуть стати новим етапом в організації польотів в умовах сучасних військових загроз», — повідомляють у відомстві.
Які аеропорти можуть запрацювати
Про те, чи можливо відновити цивільне авіасполучення, в Україні говорять ледве не з початку повномасштабної війни. Розглядали аеропорти в Борисполі, Львові та Ужгороді. Керівники перших двох були присутні на зустрічі у Варшаві.
Напередодні в аеропорту «Бориспіль»повідомили про успішне проходження позапланової перевірки. Фахівці підтвердили, що поточний стан аеродрому відповідає вимогам законодавства України в галузі цивільної авіації та міжнародним стандартам.
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» успішно пройшов позапланову інспекційну перевірку Державної авіаційної служби України © Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
Тим часом аеропорт Ужгорода може забезпечити українців нерегулярними чартерними рейсами. Про це в інтерв'ю LB розповів ексочільник Закарпатської ОВА, заступник керівника ОП Віктор Микита. Він зазначив, що аеропорт передали Міністерству внутрішніх справ. Тут планують створити європейський хаб авіазабезпечення цивільного захисту. Перевага Ужгородського аеропорту у його віддаленості. Злітно-посадкова смуга розташована впритул до підніжжя Карпат та лише за сто метрів від кордону зі Словаччиною. Одразу після зльоту літак потрапляє у повітряний простір сусідньої країни НАТО. Проте віддаленість летовища одночасно є і його недоліком.
«До Закарпаття від Києва — 800 кілометрів. Від Харкова — ще далі. Якщо дивитися логістику, інколи зручніше доїхати потягом до польського аеропорту й полетіти відразу в усі сторони, ніж їхати до Закарпаття. Треба зробити дорогу, покращити залізничне сполучення», — зазначив Віктор Микита.
Ужгородський аеропорт розташований упритул до НАТО © 1-tv.com
Ще у вересні 2022 року Міністерство інфраструктури повідомляло, що насамперед розглядає відновлення роботи аеропорту«Львів» за належних безпечних умов. Тут краща інфраструктура, ніж в Ужгороді, і водночас безпечніше, ніж у Борисполі. У пресслужбі львівського летовища повідомили, що на зустрічі у Варшаві презентували план поетапного відновлення львівського аеропорту в умовах воєнного стану.
До 2022 року львівський аеропорт входив до трійки лідерів за кількістю польотів © galinfo
