У Тернополі надрукували матрьошку в українських прописах. Батьки шоковані
«Поки з окупованих територій свино..баки вивозять українських дітей, щоб зробити з них манкуртів, руській мір полює на дітей в тилу зі сторінок навчальних зошитів», — обурюється тернополянка Марина Войнова, пише 20 хвилин
Зміни назви суті не міняє
Жінка опублікувала фото, на яких продукція видавництва «Підручники й посібники», яке, за її словами, так і не спромоглося відреагувати на її питання: а що тут роблять матрьошки?
— Ні, називання матрьошки мотрійкою не змінює суті, як і загортання л..на в барвисту обгортку не робить його цукеркою, — каже мама дошкільниці. — Я не можу дати дитині робочий зошит, розроблений у 2014 році, перевиданий у 2024-му, не ризикуючи, шо звідти не полізе руській мір. І він поліз.
Марина Войнова розповіла «20 хвилин», що її доньці п’ять років, і вона готується невдовзі йти до першого класу. Тому жінка придбала зошит з друкованою основою, аби донька займалася. Він чималий, тому у крамниці не переглядала кожну сторінку. Каже, і припустити не могла, що видавництво із Заходу України може проілюструвати одне із завдань таким символом.
— Донька забрала зошит і сама виконувала завдання та малювала — я була на роботі, — розповіла журналістам пані Марина. — Наступного дня дитина принесла зошит та показувала, що зробила. Можете уявити мою реакцію, коли побачила оце?
Спочатку, запевняє жінка, вона написала на сторінку видавництва, запитавши, що у зошиті роблять матрьошки. Каже, хотілося почути позицію, чим вони керувалися, коли додавали російський символ до дитячого зошиту.
— Війна почалася у 2014 році, — каже Марина Войнова. — Багато для кого у 2022-му. Але відтоді було багато років, аби переглянути вміст посібника! Так, можна сказати, що матрьошка має японське походження. Але вона закоренилася у свідомості як вкрадений російський символ. І чому ось цей символ, який виразно зчитується як російський, чомусь опинився у зошиті для майбутніх першачків. Чому тим людям, які були відповідальними за випуск, не видалося це дивним, диким… Хтось же мав це контролювати?
Запевняють, що змінять
Жінка каже, що згадала у своєму дописі в соцмережах і міністра освіти і науки України Оксена Лісового — проте ні від видавництва, ні від Міносвіти досі не отримала жодної реакції.
— Напевно, для відповідальних за випуск цього робочого зошита матрьошка, яка є символом країни-вбивці, є більш цінним й доречним, ніж лялька-мотанка чи писанка, — обурюється тернополянка. — Інакше я не можу пояснити того факту, що у жодного з чотирьох осіб, відповідальних за художнє оформлення, не спрацював запобіжник. Як і в тих, хто цей зошит затверджував до друку.
Натомість Сергій Гап’юк, заступник головного редактора видавництва «Підручники і посібники» каже, що у зошиті зображена не матрьошка, а мотрійка. І саме це слово є в українському словнику та пояснює, що це українська іграшка. Проте, запевнив, все змінять. Та дякують дописувачці за слушні поради.
— Автори знають про ці малюнки, адже якраз зі своїми дітьми працювали, — каже Сергій Гап’юк. — В іншому аналогічному виданні «Тренуймо пальчики» у новому виданні змінені малюнки. Також внесені зміни в оригінал макет Майбутнього першокласника. Тому майбутнє доповнене видання буде зі змінами.
У виданні наполягають, що іграшки, розміщені у посібнику, саме мотрійки. Та навели скріни зі словників українською мовою про термін мотрійки.
Журналісти кілька днів поспіль шукали істориків, мовознавців, культурологів — різних експертів, аби пояснили, де тут правда. Чи справді матрьошка має японське коріння, чи натомість це вкорінілий у свідомості суто російський символ. Чи теперішній аналог іграшки — українська мотрійка.
Що каже ШІ?
Тоді ми почали пошуки самостійно. У пошукових системах, щойно вводиш слово «матрьошка», видає сотні посилань, проте всі вони російською мовою і на російських ресурсах. Підтвердження, що ця іграшка офіційно має український аналог і називається мотрійкою, ми теж не знайшли.
Тоді, намагаючись розібратися, звернулися за допомогою до ШІ.
Походження матрьошки:
Коріння — з Японії:
Прототип матрьошки з’явився у Японії в XIX столітті. Це була дерев’яна фігурка мудреця Фукуруми — бородатого старця, всередині якого були менші фігурки. Один із таких сувенірів потрапив до Росії, ймовірно, через острів Хонсю або був привезений з японського острова Хоккайдо.
Поява в росії:
У 1890-х роках у підмосковному селі Абрамцеве, яке було центром художньо-ремісничого руху, російський майстер Василь Звьоздочкін створив першу російську версію ляльки за ескізами художника Сергія Малютіна. Вона зображала сільську дівчину в сарафані з хусткою на голові — і стала матрьошкою.
Назва «матрьошка»:
Назва походить від поширеного в той час жіночого імені Матрьона, яке асоціювалося з образом простої, здорової селянки, матері великої родини. Саме тому перша лялька стала символом материнства, родини та народної культури.
— Отже, хоча матрьошку сьогодні вважають символом російської культури, її ідея має іноземне — зокрема японське — коріння, а популярність вона здобула завдяки художньо-ремісничим майстерням наприкінці XIX століття в Росії, — підсумував ШІ.
Мотрійка — це варіант вимови або написання слова матрьошка, з яким воно іноді плутається в українській мові. Утім, слово «мотрійка» не є офіційною або нормативною назвою відомої дерев’яної ляльки, зазначає ШІ.
— Мотрійка — це помилкова або розмовна форма. Правильна українська назва традиційної російської ляльки — матрьошка, — зазначає ШІ. — Чому плутають з Мотрею? Слово «матрьошка» походить від російського імені Матрьона. В українській мові є подібне ім’я — Мотрона або Мотря, звідси й припущення, що «мотрійка» може здаватися українізованим варіантом. Але такої офіційної форми немає. Тому, якщо йдеться про адаптовану українську версію ляльки — можна вживати «дерев’яна вкладна лялька» або «вкладна іграшка».
Що пояснив експерт
Потрібно перш за все акцентувати на національних традиціях і не варто копіювати з когось будь-що, переконаний Володимир Добрянський, який погодився надати коментар для «20 хвилин» на цю тему. Чоловік — археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій і топоніміки краю, член наукового товариства ім. Шевченка.
— У нас є свої, унікальні речі, які мають мистецьку, культурну історичну цінність, — зазначає Володимир Добрянський. — І саме це 5-6 річні дитині потрібно прищеплювати, які витоки її культури.
Передусім, зазначає Володимир Добрянський, — жіноче ім’я Мотрона (інакше Матрона, Мотруна, Мотря, а в пестливі формі — Мотя, Мотречка, Мотруня, Мотруненька, Мотруся, Мотрусечка) не є давньослов’янським чи давньоукраїнським іменем.
— Ця назва спочатку поширилася на терени нинішньої України через церковнослов’янське посередництво, яке запозичене з грецької в давньоукраїнську мову, — каже Володимир Добрянський. — Це ім’я походить від латинської Matrona, що в буквальному значенні означає «пані, поважна заміжня жінка». Вперше в Україні це ім’я фіксується в документах за 1428 рік як Мотроуна. Лише набагато пізніше воно поширилося на дикі мокшинські болота, яке в одну мить стало їхнім «національним» жіночим іменем.
Що стосується «іграшки-матрьошки», то на московщині вихвалялися, «що це є символом передової російської культури», але вони її просто скопіювали в японців лише у кінці ХІХ ст., підтвердив Володимир Добрянський.
— Її випадково завезли японські моряки до росії — це була іграшка фукурума (дарума), уособлення бога Бодхідхарму, — зазначає археолог. — Згідно з японською середньовічною міфологією, — це божество приносило людині щастя, а також вважалося засновником буддистської школи чань (дзен). Весь секрет цієї іграшки полягав у тому, що під самим Бодхідхармою зберігалися шість інших богів удачі, які були вкладені один в одного.
«Мабуть, «передова руська культура» злодіїв, загарбників і насильників на власних «ісконно рускіх зємлях»території далекої Південно-Східної Азії побачила в цій іграшці свій символ та національну ідентичність, додає Володимир Добрянський.
Тому вона відразу була направлена в московську іграшкову майстерню, де її враз і миттєво переробили на славнозвісну іграшку, назвавши її від «ідентичного національного імені» Матрони, але уже в пестливі формі — матрьошка, припускає експерт.
