У Тернопільській області об’єднують лікарні, бо уряд України надалі реформує медичну галузь
Директорка департаменту охорони здоровʼя Тернопільської обласної військової адміністрації Ольга Ярмоленко розповідає: «Постановою Кабінету Міністрів №174 передбачено розробити спроможну мережу закладів охоони здоров’я по всій Україні. Цьому передувало те, щоб забезпечити заклади, які будуть надавати якісну і безоплатну медичну допомогу, а міністерство і держава зможуть допомагати тим закладам». В Україні розпочався третій етап медичної реформи — інфраструктурний. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України. Тепер у кожній області створять госпітальний округ, а в його межах — т.з. госпітальні кластери.
Поділ медичних закладів
Інфраструктурний етап медреформи передбачає поділ медзакладів на три типи:
- Загальні (розраховані на обслуговування від 40 тисяч осіб), до яких пацієнти зможуть доїхати не більше як за годину, а відстань не перевищуватиме 60 кілометрів. У медзакладах такого типу будуть надавати допомогу за базовими напрямками (анестезіологія, неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія)
- Кластерні (розраховані на обслуговування від 120 тисяч осіб), у яких встановлять більш широкий перелік медичних послуг (кардіологія, алергологія, дерматовенерологія, психіатрія, трансфузіологія, акушерство і гінекологія, педіатрія, офтальмологія, урологія, трансфузіологія тощо)
- Надкластерні, де лікуватимуть найбільш складні випадки та надаватимуть найбільше медичних послуг (по напрямках гастроентерологія, неонатологія, ендокринологія, інтенсивна терапія, кардіологія, кардіохірургія, отоларингологія, пульмонологія, реабілітація, судинна хірургія тощо).
Метою медичної реформи є повне укомплектування медзакладів. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомляв, що у рамках реформи буде чітко визначена специфіка кожної лікарні й дадуть обладнання, необхідне для надання послуг. Це має посилити спроможності медзакладів як у невеликих містах, так і у містах-мільйонниках.
Що буде з медпрацівниками
Держава має доукомплектовувати лікарні необхідними фахівцями відповідно до специфіки закладу, а також пріоритетно розподіляти студентів на інтернатуру і працевлаштовувати їх. Водночас лікарям будуть пропонувати перевестися в інші медустанови, якщо в їхньому закладі фахівців більше, ніж потрібно.
Також мета медреформи — покращити доступ до якісної медицини в невеликих містах та селах, бо буде чіткий перелік послуг, які зобов'язані надавати заклади. Багатопрофільні медзаклади, які обслуговують населення менше ніж 40 тисяч осіб, не потраплять в мережу, проте закривати їх не будуть. Натомість такі лікарні інтегрують у первинну медичну допомогу.
Безоплатні медпослуги
Новий етап реформи не скасовує безкоштовний доступ до медичних послуг в Україні. Цьогоріч бюджет Програми медичних гарантій зменшився з 157 мільярдів гривень до 142 мільярдів гривень, але держава й надалі має покривати первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану, екстрену, паліативну допомогу та медичну реабілітацію.
Також у 2023 році фінансування деяких пакетів, як-от хірургії, збільшили. І додали нові напрямки меддопомоги — реабілітацію та психологічну допомогу.
Нагадаємо
Медреформа в Україні почалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря та підписували з ним декларацію.
Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості послуг, що їх надають. Отже, більше фінансування мають отримувати медзаклади, до яких звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.
