У родини це подвійне горе: Тернопільщина прощається з Ігорем Чорним
Був командиром взводу...
— Важкі новини в державі не залишили безслідно наше місто і громаду. Внаслідок ракетного обстрілу у Полтаві забрало життя нашого військослужбовця, уродженця м. Скалат Чорного Ігоря Федоровича, — повідомили у фейсбук-спільноті Скалат - Громада Добра. — Ще недавно Ігор був у нашому фонді, готувався забезпечити всім необхідним своїх підлеглих, бо мав важливу службову місію — був командиром взводу...
Дбав не про себе, а про всіх, мав гостре відчуття справедливості, був патріотом і дуже любив Україну, згадують про Ігоря місцеві волонтери. Та додають: попри проблеми зі здоров’ям і зором не уникнув військової служби. Весною 2024 року став на захист держави!
— В скорботі разом з дітьми, дружиною, мамою та родиною! — співчувають волонтери. — Розділяємо ваш біль та втрату! Вдячні Герою України за його мужній вчинок. Вічна та світла пам’ять!
«Білим янголом на щиті у Скалатську громаду повертається наш відважний воїн Ігор Чорний, 1977 року народження — житель села Зарубинці, — йдеться у повідомленні Скалатської міської ради. — Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним, близьким та побратимам загиблого Героя. Світла пам’ять та безмежна вдячність за вірність Батьківщині навіки залишиться у наших серцях».
Похоронний кортеж з домовиною Героя зустрінуть 6 вересня орієнтовно о 14.00 год.
Похорон Ігоря Чорного у Зарубинцях, де чоловік проживав у зятях, планують 7 серпня опівдні, повідомив «20 хвилин» староста с. Зарубинці Богдан Лабатюк.
Подвійне горе родини
— Ігоря мобілізували приблизно три місяці тому, — розповів «20 хвилин» Богдан Лабатюк. — Пішов поновити дані та отримати штрих-код — вручили повістку і забрали. Така людина була… Всі добрі слова — то про нього. Послухає, підтримає, допоможе. Добрий хлоп — позитивний і надійний. На жаль, вже був…
У родині — подвійне горе. Майже за таких самих обставин — після прильоту по учебці, у 2022 році загинув зять Ігоря , Іван Заблоцький. Донька Ігоря тоді щойно вийшла заміж і майже одразу овдовіла. Така доля — як під копірку, кажуть згорьовані люди.
— Останній раз я бачився із ним з місяць тому, тоді він приїжджав додому на днів два, — пригадує староста. Поспілкувалися, про війну багато балакали — й таке, про що вголос не дуже зараз говорити… Запевняв, що в нього все нормально. Тоді він теж був ще в учебці. Зараз у Полтаві три дні всього пробув…
До мобілізації Ігор Чорний працював автоелектриком — проводив світло на фурах, кажуть місцеві. Коли отримав повістку, не уникав служби попри всі проблеми. Зібрався і пішов: треба — значить треба.
Овдовіла дружина Наталія Михайлівна, осиротіли дві донечки — старша Анна і молодша Тетяна. Втратила сина мама, яка проживає у Скалаті. Проводжатимуть в останню путь брата рідні брат і сестра з родинами.
