Тернополянка створила прикрасу, як у Лесі Українки
Вона показує своє фото з “Лесиним ґерданом”, як тепер його називає, – пише Свобода.
«На щастя, схему в інтернеті знайти було нескладно. Хоча можна було б і “на око” відтворити, але це зайняло б більше часу», — розповідає майстриня.
Прикрасами з бісеру Ольга займається понад 20 років. Ще в школі вчителька помітила її хист до бісероплетіння. Навіть пропонували взяти участь у виставці в Києві.
«Я ніколи не оцінювала свої вироби з погляду художнього витвору. Я просто плела з бісеру, бо це мені страшенно подобалося. Браслети, каблучки, намиста… Чого тільки я не робила. Тато для мене змайстрував спеціальний станок, щоб легше було нанизувати бісеринки. У той час такі було складно купити у звичайному магазині. Що й казати — книжки з бісероплетіння теж було непросто знайти. Пригадую, з сестрою купили книжку на двох, доводилося чергуватися. Навіть у школі зробили невеличкий “бізнес” — продавали вироби однокласникам», — усміхаючись згадує Ольга Велика.
Краса в деталях
Зараз Ольга вдруге щаслива мама дворічної донечки Вікторії. Саме завдяки їй жінка отримала «друге дихання» в улюбленій справі.
«Коли відкриваєш інтернет — очі розбігаються. Скільки цікавих схем з бісерних прикрас є тепер! Просто витвори мистецтва. Все подобається і хочеться зробити, але не завжди вистачає часу», — каже майстриня.
Запорука вдало сплетеної прикраси — не лише у майстерності чи досвіді, хоча це, безсумнівно, важливо, а й у якості бісеру та вмінні підбирати кольори.
«Купуючи бісер, я кілька разів обпеклася. Тепер для роботи переважно використовую чеський бісер вищого сорту. Він не вигорає на сонці, гарно носиться і має однаковий розмір — що дуже важливо в бісероплетінні. Звісно, хотілося б спробувати зробити кольє з японського бісеру, але він дуже дорогий. Собівартість однієї прикраси може сягати кількох тисяч гривень. А я ніколи не плету щось дуже просте — це мені не дуже цікаво. А от незвичайні кольє чи ґердани — це моя слабкість», — зауважує майстриня.
Ґердан з 26 кольорів
У її руках кольє розквітають трояндами та півоніями, оживають «вишиті» взори на ґерданах, виблискують чоловічі краватки патріотичними кольорами, майстерно погойдуються силянки довкола шиї. У кожну роботу Ольга вкладає часточку своєї душі.
«Коли я плету з бісеру, світ довкола ніби на мить зупиняється, час перестає існувати, я живу моментом. Це мій найкращий антистрес, особливо коли все одразу виходить. Один ґердан з лебедями складається з 26 кольорів — уявляєте? Тут складно не помилитися, треба бути надзвичайно уважною», — додає Ольга.
Найскладніша робота Ольги — силянка, яку вона створила для себе, під вишиванку, яку також зробила власноруч.
«Сині волошки, жовті соняшники в білому обрамленні — дивишся, ніби все просто, а на практиці — протилежне. Майже місяць його плела, кілька разів доводилося пороти, бо візерунок виходив не таким. А зараз — задоволена роботою, навіть уже один раз вдягала під вишиванку. Стільки компліментів отримала! Я помітила, що ґердан дуже доповнюють образ і не обов’язково вдягати вишиванку. Вони вдало поєднуються із сучасним одягом. Навіть бачила, що молодь носить їх до худі», — зауважує Ольга Велика.
У найближчих планах Ольги — відтворити ґердани Олени Пчілки та Соломії Крушельницької. А ще вона хоче створювати ґердани з національними взорами, притаманними різним регіонам України. Майстриня переконана, що завдяки автентичним реплікам ми передаємо культурний код наших предків.
Джерело ТеНюз
