«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Тернополянка сама вирощує рослини для своїх ляльок із соломи

Любов, сонце, талант. Такими словами можна охарактеризувати солом’яні ляльки заслуженої майстрині народної творчості України Людмили Павлової. Витончені красуні – не лише оберіг та окраса будь-якого житла, вони асоціюються із сонячним та щасливим літом, ароматами свіжоскошеного сіна та сімейним затишком.

​​​​Майстриня зізнається, що виготовлення солом’яної ляльки – кропітка робота, яка вимагає не лише скрупульозного вивчення техніки, а й правильного добору матеріялів,пише сайт Про те

“Я довго придивлялася до соломоплетіння. Однієї зимової днини вирішила розпочати цю справу, а немає з чого. У крамницях повно ниток, мережива, стрічок, а соломки немає. Соломоплетіння – це такий вид народного мистецтва, у якому потрібно найперше думати про якісний матеріял. Тому тепер на своїй дачній ділянці самотужки вирощую злакові. Нині на зиму посіяні озимі культури: жито, пшениця, ячмінь. Сама вирощую й кукурудзу, льон і сухоцвіти”, – розповідає тернопільська майстриня.

Людмила Павлова зізнається, що далеко не всі сорти злакових культур можна використовувати в соломоплетінні: “Сучасне сільське господарство спрямоване на те, щоби вирощувати низькорослі, які легко косити та які не вилягають під вітром. Вони не підходять для моєї роботи. Мені потрібні високорослі, які зараз рідкісні. Саме вони зображені на старих картинах, оті довгі снопи – це озиме жито заввишки до двох метрів. Ледве вдалося роздобути такі сорти. До речі, цього літа була у Вільнюсі на міжнародному фестивалі “Магічна соломка”. У цьому місті спеціально для соломоплетіння вирощують високоросле озиме жито. Придбала жменьку цього насіння й тепер тішуся”.

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі