Тернополянин про лозунги і рекламу
Повна аналогія з прорвою лозунгів перемішано на українській і російській мовах у сов’єцькі часи.
Слава КПРС! (ф.1) Слава СРСР! (ф.2) Леніну слава! Партії слава! (ф.3) Ленін з нами! (ф.4) Ленин и теперь живее всех живых. Наше знанье сила и оружие! Коммунизм это молодость мира и эго возводить молодым! Під керівництвом Комуністичної партії вперед до перемоги комунізму. Мы говорим Ленин , подразумеваем - ПАРТИЯ. Мы говорим партия, подразумеваем – ЛЕНИН.
Треба зупинитись, бо цей список цих фраз можна до нескінченності продовжувати.
Як люди відносились до них? А ніяк. Хай собі висять! А, коли бачили: -Хай живе Комуністична партія!,- іронічно казали:- Хай собі живе, думаючи: - Нас це не стосується. На всі ці лозунги ніхто й уваги не звертав. Хіба що, пам’ятаю, приїхали до нас москвичі у відрядження побачили напис – НАША МЕТА - КОМУНІЗМ. Зразу зауваження дали: - Вот вы в лозунге ошибку допустили - во втором слове букву «Ч» пропустили, а те, що КОМУНІЗМ в російській мові з двома «М» пишеться, і не примітили.
На підприємствах, видно, для різноманіття висіло: - П’ятирічці наша ударна праця ! (ф.6) чи - Рішення з’їзду… виконаємо, або - в дію! (ф.7) Яку користь ці написи приносили, напевне, ніхто не скаже, та керівництво кожного підприємства, чи якогось закладу, вважало справою честі вивісити якийсь гучний лозунг (ф.8 – ф.10).
Аж ні! Часом, користь таки була! Якось ще школярами у поході в Карпатах ви втратили орієнтацію і йдемо по дорозі навмання, в надії, що вона до якихось людей таки виведе і там зорієнтуємось. Аж бачимо - на безлісій горі здоровенними буквами напис: - ВЕРНОЙ ДОРОГОЙ ИДЁТЕ, ТОВАРИЩИ! І що, ви думаєте, не помогло? Таки не заблукали – вийшли!
Іноземці – раби реклами, відвідуючи нашу тодішню країну, просто дивувались: - Який дурень вкладає гроші в таку рекламу? Що, власне, вона рекламує? Що мали відповісти радянські люди? А нічого, бо на лозунги ніхто ніякої уваги не звертав! При Союзі була в основному політична реклама, рекламувати якісь товари не було ніякого змісту, бо, в більшості, гроші люди мали, а товарів не вистачало. От і виміталось з прилавків все, що туди попадало.
Політична реклами у спадщину від Союзу лишилася і зараз. Хто звертає увагу на неї, на ті БІГМОРДИ, що заполонюють місто перед виборами? Та ніхто! Всі знають - балаканина перед виборами – суцільна брехня! До діла далеко. Наступив час, коли треба хоч щось робити. Люди чекають. Вроді, і почалось щось, але люди ще не впевнені, що буде до кращого
Зараз під впливом ЗАХОДУ виробники, а найбільше торгаші, впевнені, що реклама – двигун прогресу і торгівлі. Вони не розуміють, що під впливом реклами можуть знаходитись лише недалекі люди, а наш мудрий народ, вихований на безглуздих лозунгах радянською владою, вже цим адаптований до реклами, в більшості, на неї не реагує. Та ще й, тепер, на відміну від колись, люди грошей не мають і, якщо щось серйозне купують, то керуючись єврейським лозунгом – мы не такие богатые люди, чтоб покупать дешёвые вещи. Решта – повсякденне йде до нас без всякої реклами з секондхендів, розпродажів і акцій… Так нас вже привчило наше (поставлю лапки, бо це правда) «мудре» керівництво, що ми всі і воно жити не вміємо. За то, ми виживаємо в любих умовах. І виживемо! А воно, керівництво, як жило безбідно завжди, так і далі житиме…, поки не турнемо. Так що, корисно було б вивісити такі лозунги:
Не тратьте дурно грошей, дорогі рекламувачі!
Не захламлюйте рідне місто непотрібною рекламою!"
