«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Тернополянин підкорив вершину вулкану Кіліманджаро – фото

Гори перевіряють на міцність дружбу і довіру. Вони не пробачають помилок, непрофесіоналізму і фальші. Гори підкоряються лише найвідважним, сильним та справжнім, тим, хто не розмірковуючи готовий ризикнути собою заради друга. Таким є Ростислав. Хлопець розповів, як підкорив Кіліманджаро

" Мене звати Ростислав мені двадцять три роки, працюю у сфері продажів із вісімнадцяти. Окрім роботи цікавлюсь горами. Був на Ельбрусі (5642м). Також займаюся бігом та активним відпочинком. Люблю бігати на великі відстані: пробіг марафон у 2019 році у Києві 42.2 кілометри за 4 години 16 хвилин. Також можу похизуватися тим, що тричі стрибнув з парашутом

Та вам більше хотів би прозповісти про вершину,  яку я підкорив нещодавно. Це  найвища точку Африки - Кіліманжджаро.

Вершину Кіліманджаро (5895 м.) обрав, оскільки,  це одна з моїх найголовніших цілей. У планах, звичайно,  підкорити сім найвищих вершин, розпочав з Ельбрусу (5642 м.), але це вже інша історія. 

Думка підкорити  Кіліманджаро з'явилася не одразу. Довго міркував, яку вершину я маю підкорити наступною. Але коли побачив, що їдучи в Танзанію, де окрім вершини можна побувати на сафарі, то навіть сумнівів не виникло. В Занзібарі також круті готелі на березі супер теплого Індійського океану. Тому я точно знав, що Кіліманджаро - це буде моя наступна вершина. 


Глобальної підготовки не було, оскільки, я веду активний спосіб життя без шкідливих звичок. Але, я знаю, що гори це психологічно важко і не всі можуть підкорювати вершини. При підйомі ти борешся сам з собою. Для мене похід в гори — це вихід із зони комфорту.

Досвід, як зібрати себе до купи і підкорити вершину залишився в мене від підкорення Ельбрусу і марафону у понад 42 кілометри, який я пробіг у Києві.
Маршрут на Кіліманджаро зайняв сім днів. П'ять з яких ми піднімалися на верх. Весь цей час ми жили у наметах та пили річкову воду. Їсти нам готували наші кухарі. Загалом нас супроводжували двадцять вісім людей. Серед них: 4 гіди, 2 кухарі, 22 портери, які новили наші речі. Сервіс там на висоті, повірте.

Найскладніше — це день коли до вершини залишилося кілька метрів, а потім дорога назад. Та йшов я не сам у мене була підтримка. Всього тих, хто піднімався було восьмеро, включно зі мною. Це була чудова команда надзвичайно крутих людей за якими я дуже сумую і надіюсь, що у наступних подорожах з ними ще раз зустрінемось.

Щодо того моменту, коли вершина підкорена. Скажу так, це неймовірні емоції. Попри те, що сил вже нема і в голові шалено пульсує. По справжньому розуміє, що підкорив вершину вже по приїзду додому, коли на робочому столі на заставці дивився на Кіліманджаро.  

Окрім сходження на вершину ми ще три дні провели на сафарі в джунглях, де побачили багато диких тварин. Це також неймовірні відчуття, побачити тварин, який ти або взагалі нійколи не бачив, або бачив тільки в зоопарку. 

Можна ще багато написати, але краще поїхати і побачити все на власні очі, чого я бажаю всім, хто це читає. 

Така поїздка це також чудове перезавантаження та переосмислення цінностей", - зізнається Ростислав. 

Також хлопець поділився з ними кількома фото. 


 

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі