“Те, що я бачила, не хочу, щоб це бачили мої діти”: багатодітна мати з Тернополя пішла захищати Україну
За її словами, бути матір’ю під час війни – це дуже важко, повідомляє Суспільне.
“Тепер у мене троє дітей, коли я служила – у мене тоді було двоє дітей. Під час служби народилася донечка. Після того я повернулася на службу. Зараз я звільнилася, замість мене службу несе чоловік. У нас троє дітей: два старших сини і дочка. Старший син – чемпіон світу і Європи з кікбоксингу, має третє місце у світі. Середній син просто займається боксом у тій самій секції. І маленька дівчинка п’яти рочків, яка готується до школи. Звати її Поліна”, – розповіла жінка.
За словами Ольги, ім’я для дівчинки вибрали її брати.
“Це придумали наші діти, старші хлопці, коли вони дізналися, що я вагітна. Вони сказали: “Мамо, а давай зробимо так: тато у нас Петро, ти – Оля”. І ми її назвали Поля. Дуже жвава і зараз на неї треба дуже багато часу”.
До служби в армії Ольга волонтерила.
“Ми вивозили дітей з тих регіонів, де були обстріли. Були такі обставини, що дітей доводилося вивозити практично неодягнених, тому уже тут ми забезпечували їх одягом. Це був жах. І я зрозуміла, що цим хлопчикам і дівчаткам не треба забороняти те, чого вони хочуть: якщо дитина в певний момент хоче гратися, то нехай це робить. Я бачу світ по-своєму, а діти по-своєму. Почала більше до них прислухатися. Якщо я раніше була така: “Я мама, я сказала”, то з цими дітьми я змінилася. Частково, як військова, я теж тримала вдома якусь таку суворість. А після цих подій зрозуміла, що життя може закінчитися в будь-який момент”.
Ольга Воробець. Суспільне Тернопіль
Жінка каже, треба ловити кожну хвилю, кожен момент, кожну секунду щастя.
“Те, що я бачила, я не хочу, щоб це бачили мої діти. І я – мати, яка пішла воювати за своїх дітей і свою країну”.
