Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

"Вже 4 місяці ... як Ти, синок, покинув цей світ. Знаю, що Ти все бачиш, що Ти з нами... І ось який чудовий вірш написала Світлана Бояркевич. За що велике спасибі! Покійся з миром, рідненький ! Люблю Тебе дуже. 

ЯКБИ Ж… (пам’яті Павла) 

Зима витрушує із скриньок перший сніг, 

До тебе, Сину, йду немов до Храму... 

Зустріти міг би з нами Новий рік, якби... 

-,,Якби" в мені ятрить відкриту рану... 

Вологі очі та печаль моя…

В собі тонке проміння світла має, 

Про тебе, сину, думаю щодня… 

Тебе на небі погляд мій шукає... 

Ти цілий світ красою напував, 

Лишив у спадок музику і слово... 

Тебе Господь малим поцілував... 

Життя коротке ти прожив зірково... 

Іду до тебе… 

Тиша навкруги... 

Ховаю від морозу живі квіти...

Тримають небо кам'яні хрести, 

Не повернути час... Не зупинити ... 

В своїй душі я свічку запалив, 

Вона горітиме допоки я не згасну... 

Такого болю я іще не пив 

-Я пережив свою дитину власну!

На попелі розстріляних надій 

Я вірю в те, що небо нас з'єднає... 

На струнах залишився голос твій, 

Який в акордах, в звуках оживає... 

Усе б віддав, щоб квіти ці, синочку… 

Ти з рук моїх руками зараз взяв, 

Щоб біль свій не ховати в сповиточку, 

Аби ти знову: 

-Мріяв ...

-Жив... 

-Кохав... 

Світлана Бояркевич 01.12.2020".

Джерело