«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

“Страшно, коли кисень зупиняється” – вчитель з Тернопільщини про страшні реалії лікування COVID-19 в районній лікарні

59-річний Ярослав Денчик, заступник директора школи із села Білозірка, Лановецького району – 17 червня святкував день народження у лікарняній палаті Лановецької районної лікарні в інфекційному відділенні. У чоловіка підтвердили діагноз коронавірус.

“Сьогодні вперше зустрічаю свій День народження під наглядом ковіду. Настрій – побороти ковід з Божою допомогою та професіоналізмом лікарів і своєю витримкою. Дякую Вам, рідні, друзі, що вітаєте мене з ювілеєм….Щиро Ваш, Ярослав.., – написав 17 червня на власній сторінці у Фейсбук пан Ярослав”.

Заступник директора Білозірської ЗОШ І – ІІІ ступенів Ярослав Денчик не може зрозуміти де заразився коронавірусом, хіба що через продукти чи підручники. 

З 9 червня Ярослава Денчика завезли у Лановецьку районну лікарню з температурою під 40. Там чоловікові поставили діагноз коронавірус. 

17 червня чоловік відсвяткував свій 59-тий день народження у лікарняній палаті та на кисневій підтримці. 

Сьогодні, у свято медиків, Ярослав написав гнівний пост про умови і щодо лікування його на Лановеччині:

“Всіх медичних працівників не можна вітати, бо в Лановецький ЦРЛ працює реанімаційне відділення, яке сконцентрувало необхідну апаратуру, а до хворого з важкою формою ковіду не йде і до себе не запрошує. Приходиться наступи удушшя долати без реанімації. Лікар Мостовик вночі жодного разу не була. Це жах, таке враження, що там працюють гестапівці….

Головний лікар Гулько О, я так зрозумів, ніякого впливу на них не має. Коли б не самовіддана праця заввідділом інфекції Рижак Ольги Іванівни і її двох бригад, вже б мене не було…Третя бригада, яка заступає на чергування, слабо орієнтується в лікуванні, хамовита і ледача …Але це збірна зі всієї лікарні, люди відбувають свій номер….Таке трапилося через скорочення професіоналів, а наводнення медустанови подзвоночниками… В основі лежать відкати…”

“Я думаю, що елементарний порядок з подачею кисню (балон вистачає на декілька годин) чи абсолютна відсутність води в боксі, у той же час, що хворому постійно треба пити, чи відсутність дизеліста, який в момент зникнення світла мав би ввімкнути електродвигун. Ви ще ніколи не сиділи в мішку, коли кисень зупинився, світло вимкнуто, а збірна з медсестер відсутня. Це реалії Лановецької лікарні…А тут неймовірний напад удушшя при низькій ситуації…Так себе можуть вести тільки гестапівці, яким доручили організацію роботи лікарні…..”

Джерело

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі