Спав на соснових гілках, зранку зі спальника сніг струшував: історія військового тернопільської артилерійської бригади
Про це повідомили у Тернопільському обласному ТЦК та СП
Чоловік нині є командир гарматного розрахунку 44 окрема артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Служить з 2016 року. Тоді,будучи шахтарем, підписав трирічний контракт замість строкової служби. Був інструктором самохідної артилерії на Львівщині, а з 2020-го — в протитанковому дивізіоні у тернопільській артбригаді, де після звільнення залишився до повномасштабного наступу Росії і до тепер.
"24 лютого я був на Львівщині, якраз мав отримати документи про проходження служби в зоні ООС, а звідти нас направили на Житомирщину. Бувало, спав на соснових гілках, прикрився спальником, а зранку сніг струшував. Дуже допомагали волонтери, привезли спальники, лопати, бензопили, вони стали незамінними для укріплення позицій. Та на цьому напрямку участі в активних бойових діях не брали, справжнє пекло почалося у квітні, коли передислокувалися під Гуляйполе", – пригадував військовий.
Каже, що там ще не знали про їх дрони та інші переваги в техніці.
"Думали впораємося, та ворог у перший же день пролетів над нами, засік, і вже не було як відступити. Безсонна ніч і втома спрацювали нам не на користь, та, на щастя, тоді обійшлося без втрат. Розрахунки з часом змінювалися, підрозділи згрупувалися і не раз давали ворогу "прикурки", – додав він.
Зараз Сержант є командиром гармати у "важкій артилерії". Невтішно ділиться враженням про зброю ворога, особливо про дрони і новітні технології, як-от "Ланцети", які можуть літати на значні відстані.
"Це ще гірше, ніж артобстріл. Збиваємо з автоматів", – продовжив воїн і додав, що тільки їхній підрозділ збив більше 20 ворожих дронів.
Для Сержанта, як командира гармати, контроль за процесом — це буденна робота. Він добре знає свої цілі: "Гіацинти", "Урагани", "КАБи" противника.
Попри усю буремність війни Сержант знайшов своє кохання. З дівчиною познайомилися випадково через соціальні мережі, вона родом з Дніпра, зараз живе в Австрії. Вперше зустрілися в її рідному місті.
На свій день народження Сержант мріє. аби всі були вдома, а з найближчого — мати можливість скуштувати торта і від душі поспівати.
