Смерть матері звільнила її: продовження історії yв’язнeної у квартирі тернополянки (відео)
Сьогодні вона мешкає в обласному геріатричному пансіонаті в Петриках, де почувається своєю серед своїх та, навіть, знайшла нових друзів.
Жінка небагатослівна, найважче їй говорити про маму, яку вона чомусь називає просто Зоєю та не визнає рідною, ймовірно, таячи в серці глибоку образу на жінку, яка змарнувала їй життя.
З полону п’ять років тому її звільнила смерть матері — сусіди помітили, що Зоя декілька днів не виходить на вулицю і забили на сполох. Коли зайшли до помешкання, куди та ніколи нікого не пускали, то жахнулися, побачивши у квартирі Віолету. Люди думали, що вона давно виїхала і навіть не здогадувалися, що та стала невільницею з волі Зої.
Після цього її забрали у пансіонат, де бідолашну виходили та поставили на ноги. Масажі, процедури, ліки та щоденний догляд, дали свої результати.
«На той момент, коли вона до нас поступила, вона важила 23 кг і була значна гiпoтрофія м’язів. Вона навіть не могла ложку тримати», – пригадує лікар-терапевт геріатричного пансіонату Наталія Коваль.
Детальніше — у сюжеті «Тернопіль 1»:
