Смерть хлопчика після лікування зубів в Тернополі: мати розповіла подробиці
Говорити на камеру Руслана відмовилась. Вона поспілкувалась із кореспондентами Суспільного телефоном.
"Слідчі передають справу то туди, то туди. Анестезіолог, на даний час, не буда допитана. Чому не допитана? Слідчий сказав, що не було часу. Мені ніхто нічого не говорить. Єдина відповідь: "Ведеться слідство". Як звати анестезіолога, я не знаю. Вона не представилась. На сайті обласної дитячої лікарні зараз немає інформації про цю працівницю, хоча раніше була. Я не медик і не розумію, в чому суть, не знаю точно, що сталось, бо мене там не було, мене не впускали туди. Але за операцію відповідає як лікар, так і анестезіолог. Який саме препарат ввели сину перед операцією, я не знаю. Коли після того, що сталось, ми викликали поліцію, стоматолог був присутній, завідувач відділення був, анестезіологині не було вже".
Стоматолога для жінки порекомендували знайомі.
"Ми зверталися до різних лікарів, до приватних. Там рекомендували медикаментозний сон. Але я чомусь більше довіряла державній лікарні, думала, там безпечніше".
Перед лікуванням зубів хлопчику зробили аналізи в Бучачі.
"Всі аналізи, які від нас вимагали, ми зробили. Робили їх в Бучачі. Загальний аналіз крові, сечі, перевірили "цукор", робили також Ехокардіографію серця. Лікарі мені потім казали, що, коли дитині стало зле, вони повторно зробили кардіограму і все було в нормі. Алергопроби ми не робили, бо цього нам не казали здавати. Ті аналізи, що мені лікар сказав, я всі принесла. Я ще на Вайбер йому скидала усі результати аналізів, щоб він переглянув".
Жінка говорить, що син не мав жодних супутніх чи хронічних захворювань.
"Хворів лише застудою чи грипом, легко переносив. Він був дуже активним, рухливий, весь час бігав, стрибав. Він не плакав. Міг плакати тільки, якщо був голодний. Він був дуже розвиненим, як на свій вік. Я ще переживала, щоб він не захворів, хвилювалась, як виявилось, недаремно".
Руслана розповіла, чому вирішила звернутися з сином до стоматолога.
"У його віці в нього вже було 17 зубчиків. З них всі верхні були всі пошкоджені карієсом, деякі настільки, що дійшло вже аж до ясен. Тому ми звернулися до стоматолога, який порадив робити чистку під загальним наркозом"
Операція розпочалась о 10 годині 40 хвилин. Вперше свого сина після операції мати побачила о 17 годині.
"Син не плакав, як інші діти, не боявся, сам за руку пішов з нею, дав мені "Па-па". Десь через дві години мені сказали, що сина переводять у післяопераційну палату, але до нього не впустили. Сказали, щоб ми йшли в палату і зараз до нас вийдуть. Запевняли, що дитина вийшла з наркозу, що з нею все добре. Ніхто до нас не виходив протягом тривалого часу. Я і дзвонила, і писала, кликала всіх підряд і тоді вони вже почали пояснювати мені щось. У них чотири версії було. Спочатку казали, що в сина алергія після введення антибіотика, потім, що анафілактичний шок. А згодом сказали, що не знають, що з ним. Я просила показати мені дитину і аж тоді о 17 годині вони мене впустили в реанімацію".
За словами матері у лікарні їй коментарів не надають
"Вони написали, що він був хворий, що вода в легенях була, легенева недостатність, що він не міг дихати, задихався. Я зверталась у лікарню, де мені відповіли, що все з’ясує слідство і що жодних коментарів не дають. Мій старший син запитує мене: "Де братик?" Я не знаю, що йому сказати".
