Що варто знати про весільні забобони?
Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу? Про все це розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключарем кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
— Чи багато людей зараз дотримуються усіх весільних забобонів?
Залежно від регіону та степені , скажімо так, духовної убогості конкретної родини, різноманітних забобонів і псевдорелігійних обрядів дотримуються всюди. Єдина різниця – що дотримуються їх із різною інтенсивністю та фанатизмом. Чим більш освічена та релігійна людина, тим менше вона схильна виконувати ці безглузді ритуали. І навпаки. Чим більший невіглас перед нами – тим більш складну систему беззмістовних вірувань він вибудовує навколо себе.
— Що каже Церква про забобони щодо весільної сукні, рушника, обручок?
У Церкви є значно важливіша мета та обов’язки, ніж перейматися чужим невіглаством. Це сфера компетенції психіатрів. Тому скажу, що забагато честі для сукні, рушників і обручок, щоб створювати для них ще якесь спеціальне церковне вчення. Наша ціль – зробити так, щоб врятувати людську душу від пекла, а приготувати її для вічності та життя з Богом. А це, як ви розумієте, залежить не від фасону сукні, а від внутрішнього налаштування людини.
Мають силу тільки ті шлюби, які ґрунтуються на Євангельських цінностях
– Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу?
Звісно, що суперечать. Якщо ціль Таїнства Шлюбу – початок будівництва малої, «домашньої церкви», то забобони – це марновірство. Пуста, порожня віра, яка відволікає людину від справжньої мети та плутає їй всю ієрархію цінностей.
– Чому в них не варто вірити зараз?
Тому, що настільки примітивні переконання мають силу лише в ефекті «плацебо». Самі по собі забобони не діють, якщо людям в них людям спеціально не допомагають злі сили – біси. Зверніть увагу, що нині всі шлюбні церемонії ґрунтуються на язичницьких забобонах, а при цьому кожен другий такий шлюб закінчується розлученням, То хіба не свідчить це, що забобони не працюють? Мають силу тільки ті шлюби, які ґрунтуються на Євангельських цінностях та звершуються у храмі.Що спільного “листів щастя” з “єрусалимським хлібом”?
— Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи все-таки треба від них відмовлятися цілком?
Питання поставлене таким чином можна перефразувати на кшталт, що робити щоб стати здоровою, якщо я пила вже тридцять сортів отрути, і жодна не допомогла. І хоча низка різноманітних забобонів і обрядів, перевершують один одного в безглуздості, чимало з них є цілком нейтральними самі по собі. Скажімо, обряд благословення батьками чи хресними подружньої пари. Формально це чисто релігійний ритуал, але він перекликається з розумінням Церкви ролі батьків і батьківського благословення. Тому, подібні речі в будь-якому випадку варто залишити. Викорінювати треба все позбавлене змісту. Таємниця щасливого шлюбу не знання безлічі забобон, а міцна дружба зі священиком і здоровим глуздом.
Автор: Євген Заплетнюк
Джерело: bogoslov.org
