Розповідь жінки, яка ховалася в театрі у Маріуполі. "Ми знали, що трапиться щось жахливе"
Попри фотографії жахливих руйнувань на місці події, вважають, що багато хто з тих, хто там сховався, вижив у підвалі, який витримав удар у середу ,пише ВВС УКРАЇНА
Протягом 10 днів цей підвал був притулком для Каті, 38-річної мешканки Маріуполя, та її сина, якому 17 років.
Їхній власний будинок, як і багато інших у місті, яке перебуває в облозі, був зруйнований внаслідок атак росіян. Вони вважали, що Донецький обласний драматичний театр є місцем, де їм буде відносно безпечно.
Мати і син разом з десятками інших родин розмістилися у тисняві в темних кімнатах будівлі, коридорах та холах. Деякі жінки, за словами Каті, прийшли з дітьми, яким було лише чотири-п'ять місяців від народження.
"На початку було дуже важко, тому що у нас не було добре організованого харчування. Тому перші два дні дорослі не мали їжі, - каже Катя, яка раніше працювала в міському зоопарку і не захотіла називати своє повне ім'я. - Ми давали їжу тільки дітям".
Вони спали на імпровізованих ліжках з м'яких частин сидінь для залу, які були складені на підлозі.
Дерев'яні сидіння, за її словами, розрізали на частини і використовували як дрова для приготування їжі.
"Навколо театру не було достатньо дерев, які ми могли б використати, і було надто небезпечно виходити на вулицю", - пояснює вона.
Майже три тижні Маріуполь перебуває під постійними обстрілами російських військ, які повністю оточили місто. Приблизно 300 000 людей опинилися в пастці, без електрики, газу та води.
Харчування та медикаменти закінчуються, оскільки Росія перешкоджає доставці гуманітарної допомоги.
Через чотири дні після її приїзду, за словами Каті, українським військовим вдалося відправити в театр деякі запаси їжі та польову кухню, і "ми [почали] щось готувати". На обід вони мали суп, а іноді і вівсянку, а на вечерю - чай з печивом.
Величезна будівля радянських часів у центрі Маріуполя, поруч із набережною Азовського моря, була визначена як сховище для цивільних. Заступник міського голови Сергій Орлов повідомив, що там перебували до 1200 людей. Human Rights Watch, посилаючись на інтерв'ю з евакуйованими, оцінює цю цифру у 500-800 людей.
Катя розповіла, що оскільки невпинні російські атаки продовжувалися, будівлі навколо театру були пошкоджені або зруйновані.
"Ми знали, що маємо тікати, тому що незабаром станеться щось жахливе", - сказала вона.
За день до атаки Катя та її син покинули місце події.
"Ми застрибнули в машину, поки театр і територію обстрілювали", - розповіла вона. В автомобілі вони були разом з сім'єю з чотирьох осіб, яка вивозила також чотирьох собак і кота.
"Ми попросили можливості поїхати з ними, тому що у нас не було своєї [автівки]", - згадує Катя. Ця машина стала частиною колони з приблизно 2000 автомобілів, яка залишила Маріуполь у вівторок, 15 березня.
16 березня Маріупольська міська рада заявила, що російський літак скинув бомбу на театр, і назвала цю атаку "навмисною і цинічною".
Росія заперечувала, що це її удар вразив цю будівлю. Проте лише в Маріуполі російські удари вже вразили кілька цивільних будівель, зокрема, лікарню, пологовий будинок, церкву та незліченну кількість житлових будинків.
Супутникові знімки, опубліковані американською компанією Maxar, зроблені в понеділок. Вони демонструють, що слово "діти" російською мовою було позначено на землі великими літерами у двох місцях за межами будівлі, щоб попередити російські літаки.
На відеозаписі наслідків удару помітно, що з обваленого фасаду будівлі йде дим. Але оскільки зв'язок з містом майже повністю перервано, кількість тих, хто вижив, чи можливих втрат все ще не є зрозумілою майже через 20 годин після авіаудару.
Народний депутат України Дмитро Гурін повідомив, що сховище у підвалі будівлі витримав атаку, а рятувальники намагаються розчистити завали, які засипали вхід до сховища, де перебували люди.
"Схоже, більшість з них вижила і в порядку", - сказав він.
Проте, за його словами, зусилля з порятунку були складними, оскільки Росія продовжувала обстрілювати цей район.
"Обстріл ніколи не припиняється, артилерійські удари ніколи не припиняються, а літаки скидають бомби, - сказав він, - тому це справді важко".
За оцінками міської ради, близько 80-90% будівель міста були пошкоджені або повністю зруйновані Росією, яка майже безперервно атакувала місто з моменту вторгнення в Україну три тижні тому. Цілі квартали перетворилися на пустку.
Місцева влада каже, що в Маріуполі загинули щонайменше 2400 людей, хоча визнають, що це, ймовірно, занижена оцінка. Багато загиблих поховані в братських могилах.
Після виїзду з Маріуполя Катя вирушила до Львова на заході України - регіону, який значною мірою убезпечений від нападів.
"У перший день після того, як нам вдалося вибратися, я не могла розмовляти. Ми всі просто плакали, - розповіла вона. - Але тепер таке відчуття, що сліз не залишилося. Я не думаю, що цей біль колись зникне
