Рятувала військових на передовій, нині займається реабілітацією поранених: історія медикині з Тернополя
Свою історію Оксана Білик на псевдо "Фея" розповіла Суспільному.
Ветеранка Оксана Білик працює ерготерапевткою в лікарні швидкої допомоги в Тернополі. Жінка допомагає в реабілітації ветеранам, які отримали поранення.
Оксана Білик займається із Олександром. Суспільне Тернопіль
"Багато дуже військових поступають до нас з ампутаціями верхніх і нижніх кінцівок. Є подвійні ампутації, є ампутації стегон, є ампутації гомілок, рук. Я стараюся бути не просто ерготерапевтом для нього, я стараюся бути як посестрою і, можливо, другом. Головне — підтримка, довіра, щоб пацієнт мені довіряв".
Оксана Білик. Суспільне Тернопіль
Реабілітацією ветеранів Оксана Білик займається четвертий рік. За її словами, вона допомогла близько трьом тисячам людей з травмами та ампутаціями.
Віталій втратив на війні обидві ноги. Зараз проходить реабілітацію в Тернополі.
"Коли я з ними працюю, вони приїжджають до мене на кріслах колісних. І коли вже проходить період реабілітації, приходить виписка, і вони йдуть додому на своїх двох ногах", — розповіла Оксана Білик.
Оксана займається із Віталієм. Суспільне Тернопіль
Медикиня говорить, що з людьми, яким допомагала в реабілітації, завжди на зв’язку.
"Я підтримую майже зі всіма хлопцями зв’язок, ми обмінюємося номерами телефонів. Вони завжди знають, що можуть в любий момент зателефонувати, якщо їх щось турбує, щось хочуть запитати і навіть банальне: привіт, як ти?".
Оксана Білик. Суспільне Тернопіль
Фах ерготерапевтки Оксана Білик здобула під час служби в ЗСУ. Вона була старшою бойовою медикинею у 44 окремій артилерійській бригаді.
"Коли я працювала медсестрою в лікарні, до мене перетелефонували з ТЦК, що є посада бойового медика. І я зразу на наступний день пішла служити. Це було 14 червня 2016 року".
Оксана Білик була старшою бойовою медикинею. Оксана Білик
Коли почалося повномасштабне вторгнення, поновила військовий контракт. Під час служби на Київщині вперше відчула біль утрати бойового побратима.
"Я, на жаль, не встигла надати першу медичну допомогу. Не встигла доїхати через те, що я була одним-єдиним бойовим медиком на той момент для свого дивізіону".
Оксана Білик. Оксана Білик
Оксана зазначає, що кожне врятоване життя було для неї великою перемогою.
"В нас був випадок, коли військовий мобілізований тільки вийшов з машини, у нього сталася зупинка серця. На той момент в лісі, де ми базувалися, була надана перша невідкладна допомога, і чоловік прийшов до тями. Це все просто вручну, ліками, непрямий масаж серця. Мені вже допомагав мій колега. Ми двоє його поставили на ноги. Він до цих пір нам дякує".
Оксана Білик розповідає, що прослужила у війську сім років. Демобілізувалася, щоб бути поруч з неповнолітньою донькою, яка потребувала материнської підтримки.
Оксана Білик із донькою. Оксана Білик
Жінка говорить, що це був найважчий період у її житті.
Оксана Білик із донькою. Оксана Білик
"Ти звикла, що ти завжди в русі, ти завжди на чеку, ти завжди всім потрібна як медик. А тут ти приїжджаєш додому, дивишся, люди живуть своїм життям, і ніхто тебе не розуміє, абсолютно. Інколи і рідні не розуміли, і я змушена була звернутися до психолога, і психолог мені допоміг".
