Познайомилися під час зйомок: в Тернополі одружилися військовий і кореспондентка Суспільного
Василь і Анастасія вперше зустрілися 17 січня 2023 року. Тоді Анастасія знімала сюжет про 21-річного військовослужбовця, який підписав контракт з Державною прикордонною службою України. Зараз Настя і Василь — наречені. Вони пригадують свою першу зустріч, пише суспільне
Василь Пізняк і Анастасія Кисіль. Фото: Суспільне Тернопіль
"Побратим вже покійний дізнався, що я з Тернополя, і каже, що в мене є знайомі з Суспільного, мажеш дати інтерв’ю. Я спочатку не хотів, він мене якось вмовив. До мене зателефонували, запропонували, я спочатку не хотів, бо не люблю камер, але вирішив піти. Потім Анастасія кинула мені моє інтерв’ю, воно мені настільки сподобалось, що я не міг подумати, що я можу так розмовляти і може так гарно вийти. Я вирішив їй віддячити, купив шоколадку і приніс шеврон, з яким бігав в Донецьку".
Військовий Василь Пізняк. Фото: Суспільне Тернопіль
Анастасія Кисіль на Суспільному працює майже рік.
"Мені дуже сильно подобається те, що я роблю, особливо зараз, під час війни. Хоча це дуже важко, знімати історії, наприклад, про військових, про переселенців, про тих людей, які постраждали від війни. Оскільки хлопець мій воює і тато, я це все переймаю на себе. Я розумію, який великий вклад ми робимо, ми записуємо історію нашої України".
Кореспондентка Суспільного Тернопіль Анастасія Кисіль. Фото: Суспільне Тернопіль
Зустрічатися пара почала через місяць після тієї зйомки. Анастасія розповідає, за цей рік разом вдалось провести тільки два місяці. Проте вони часто листувалися та передавали один одному подарунки.
Анастасія і Василь на Острові Кохання. Фото: Суспільне Тернопіль
"Коли в тебе немає часу, ти не можеш відписати, але повідомлення приходять, постійно на екрані засвічуються: "Я тебе кохаю, сонечко", "Я з тобою завжди разом", "Я завжди у твоєму сердечку", "Ми з усім впораємось", "Ми такі молодці", "Ми маємо це все пройти", "Ти в мене найкраща". Мені здається, що в нього в пріоритеті насамперед я. Не він, не його сім’я, в якій він зараз, бо ми створюємо вже свою, не друзі, не робота, а лише я. Він готовий віддати все, що в нього є, маленький сувенір десь там знайшов на фронті, то він одразу ні, щоб залишити собі, а відразу каже, що це буде мені подарунок. Йому подарували кулон на честь того, що він нас захищає, він каже: "Добре, дякую, сонце, це для тебе", — говорить Анастасія Кисіль.
Журналістка Суспільного Тернопіль з військовим в кафе. Фото: Суспільне Тернопіль
"Найбільше ціную її за підтримку і за довіру, бо дуже важлива підтримка, коли ми на відстані знаходимось. Вона мене підтримувала, коли я був без зв’язку, вона мені писала, що йде на роботу, коли в мене з’являвся час, то я заходив і це все перечитував. Я собі представляв, як пройшов в неї день. Коли була можливість зателефонувати о другій, третій ночі, я до неї телефонував, ми з нею говорили і так тримали зв’язок", — говорить боєць.
Боєць Василь Пізняк. Фото: Василь Пізняк
Листи від Насті "Ваха" читав в окопах, коли на позиції не можна було брати мобільний. Їх зберігає і досі. Чоловік каже, в одному з них дівчина написала йому вірш військового та поета Павла Вишебаби:
"Як замовкнуть усі автомати,
І розчуємо врешті весну,
Як же спрагло ми будем кохатись,
Щоби змити із себе війну!... ".
Фото Анастасії на позиції. Фото: Василь Пізняк
29 червня під час мінометного обстрілу на Донеччині "Ваха" отримав поранення. Після цього його відвезли на лікування до Харкова. Там одразу почав думати, як зробити дівчині пропозицію.
"Перше, що я сказав побратимам, щоб привезли перстень. Я тоді не задумувався, був впевнений, що я зразу зроблю пропозицію".
Перстень. Фото: Суспільне Тернопіль
Одружитися пара вирішила в Тернополі.
"Хочеться, щоб по швидше закінчилась війна і такі молоді, прекрасні пари жили собі щасливо. Бажаю цього всім. Я, як кожна мама, рада за дітей, що в нашій сім’ї поповнення", — говорить мама "Вахи" Оксана Пізняк.
