Повернення із СЗЧ після 1 січня: юристка вказала на "прокол" влади
Однак, поки що немає механізму, як закрити кримінальні провадження щодо тих військовослужбовців, хто не вперше вчинив СЗЧ, розповіла УНІАН партнерка Attorneys at Law "Leshchenko, Doroshenko & Partners", юристка Лідія Карплюк.
"Щодо тих, хто повернеться на військову службу у строки визначені законом, точно знайдуть механізм, як закрити кримінальне провадження чи звільнити їх від кримінальної відповідальності. Якщо людина вже повернеться, то ніхто її до кримінальної відповідальності притягати не буде", - поділилася думкою експертка.
Як повернутися із СЗЧ до військової частини після 1 січня? Що треба буде робити і чи можна це зробити загалом?
За словами юристки, все залежить від того фактору, вперше чи не вперше особа вчинила СЗЧ.
У серпні 2024 року було внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачено, що людина, яка вперше вчинила СЗЧ, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби. А потім прокурор перед судом ініціює питання звільнення такої особи від кримінальної відповідальності, і тоді порушник повертається на службу.
"Механізм, запроваджений у серпні для тих, хто СЗЧ в Україні вчинив уперше, продовжить діяти і після 1 січня. Тоді були внесені зміни і у Кримінальний кодекс, і у Кримінальний процесуальний кодекс. Було визначено процедуру, як відбувається звільнення людини від кримінальної відповідальності, як закриваються провадження", - розповіла співрозмовиця.
За її словами, щодо особи, яка самовільно залишила частину, слідчими Державного бюро розслідувань розпочинається кримінальне провадження та здійснюються слідчі дії, вживаються заходи для розшуку втікача, його виклику на допит, встановлення обставин злочину, а потім йому мають повідомити про підозру:
"Якщо людина вперше покинула військову частину і щодо неї вже розпочате кримінальне провадження, то їй потрібно звернутися до слідчого чи прокурора, якщо вони їй відомі, і вона має право бути звільненою від кримінальної відповідальності".
Ті, хто вперше пішов у СЗЧ і хоче повернутися у лави армії, можуть це зробити і до 31 грудня і після 1 січня. Щодо таких осіб законом передбачено, що прокурор звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності. Крім того, суду надають письмову згоду командира військової частини про те, що порушник може у цій частині продовжувати службу.
Карплюк підкреслила, що ситуація складніша з тими, хто не вперше вчинив СЗЧ. Такі люди можуть скористатися змінами, ухваленими Верховною Радою 21 листопада (набули чинності 29 числа). Парламент вніс зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу", і в цьому документі немає згадки про вчинення СЗЧ вперше, тому цими нормами можуть скористатися і люди, які не вперше покинули військову частину, однак, 31 грудня - це крайній термін, коли вони мають звернутися з проханням повернутися на службу, щоб не отримати покарання згідно з Кримінальним кодексом.
"Важливо звернути увагу, на те, що у цьому законі не прописано механізм, у який спосіб має закритися таке кримінальне провадження щодо тих, хто не вперше вчинив СЗЧ. Тому важко сказати, як це відбуватиметься на практиці. Можливо, якісь зміни додатково внесуть, і звільнення від кримінальної відповідальності відбуватиметься не через суд, а провадження закриватиметься, наприклад, постановою прокурора", - роз’яснила співбесідниця.
Як повідомила Карплюк, прийнятими у листопаді змінами передбачено, що військовослужбовцям, які повернуться до кінця року протягом 72 годин має бути продовжено військову службу та поновлено виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення. Також про продовження ними військової служби має бути письмово повідомлено органи досудового розслідування, однак щодо тих, хто не вперше вчинив СЗЧ, не зрозуміло, як відбуватиметься закриття кримінального провадження.
"Я припускаю, що кримінальні провадження будуть закривати. Можливо, по лінії ДБР чи прокуратури дадуть якісь роз’яснення, але взагалі механізм мав би бути прописаний у законі, оскільки загальні підстави закриття кримінального провадження не підходять для того, щоб закрити кримінальне провадження, розпочате щодо особи, яка не вперше вчинила СЗЧ", - вважає вона.
Експертка сказала, що зараз ті, хто має намір повернутися із СЗЧ, можуть знову поповнити лави армії двома шляхами:
- У застосунку "Армія+" з’явилася можливість подати рапорт про повернення на службу. Дані із застосунку передають до Військової служби правопорядку, а потім із військовослужбовцем зв’язуються та дають настанови.
- Якщо повертатися із СЗЧ не завдяки застосунку, то треба звернутися безпосередньо до Військової служби правопорядку, повідомити про намір повернутися в армію, і вони мають надати порушнику інформацію про те, як він може це зробити.
На її думку, можливо, влада не зможе до 1 січня опрацювати заявки всіх, хто не вперше вчинив СЗЧ і хоче повернутися до служби, що надійдуть через застосунок "Армія+", і в такому разі може з'явитися потреба подовжити термін дії такої можливості, але для цього треба буде вносити зміни до закону:
"Люди, які покинули військову частину вперше, зможуть повертатися в армію і з початку 2025 року та на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу не нести кримінальну відповідальність. А от, якщо людина вчинила СЗЧ не вперше, то без додаткових змін в закон для такої особи в новому році ця лавочка мала б закритися".
Як може покарати суд після 1 січня? І чи довга це судова тяганина - коли мова про СЗЧ? Які там "підводні камені" можуть бути?
Співбесідниця підкреслила, що якщо людина не скористається механізмами декриміналізації СЗЧ, то їй, згідно зі ст. 407 КК, загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.
"Коли такі справи лише починали розглядати суди, то були непоодинокі випадки, що порушника звільняли від відбування покарання з випробувальним строком (у народі - умовне засудження). Наприклад, людині присуджували 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Тобто упродовж 3 років людина має не вчиняти нових правопорушень та ходити до органу пробації з певною періодичністю та відмічатися", - зазначила юристка.
Експертка додала, що прокурори оскаржували вироки у таких справах, і коли вони дійшли до Верховного Суду, то там зробили висновки, що в умовах воєнного стану такі м’які вироки є незаконними, оскільки фактично це є варіантом для військовослужбовців звільнитися зі служби і не понести покарання, і така практика демотивує інших військових продовжувати служити чи навпаки мотивує їх йти таким протиправним шляхом. "Такі вироки Верховний Суд почав скасовувати", - підкреслила вона.
Юристка повідомила, що якщо людина щиро розкаювалася у СЗЧ та поверталася на військову службу, то суди все ж могли давати умовні терміни. "Якщо людина не розкаялася та не повернулася на службу, то зараз присуджують лише реальні строки позбавлення волі", - зазначила співбесідниця.
За словами Карплюк, у тому разі, якщо військовослужбовці не вперше вчинили СЗЧ та до 31 грудня не використають свій шанс, щоб повернутися у ЗСУ, то щодо них буде продовжуватися кримінальне провадження, і рано чи пізно справа дійде до суду, і найімовірніше вони отримають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 років. Таке ж саме покарання загрожує і тим, хто вперше самовільно залишив частину й не повернувся добровільно до служби.
"У розпочатому за фактом СЗЧ кримінальному провадженні слідство може тривати до 12 місяців з моменту повідомлення особі про підозру", - сказала вона.
Юристка додала, що після завершення досудового розслідування стороні захисту відкривають всі матеріали, які було зібрано. "Ознайомлення з матеріалами справи може тривати й один день, а може затягтися й на місяць чи кілька місяців - все залежить від обсягів справи та сумлінності сторони захисту", - розповіла експертка.
Потім справа передається до суду. "Наскільки довго триватиме розгляд справи в суді залежатиме від того, чи військовослужбовець визнає свою вину. Якщо так - тоді процедура розгляду справи буде скорочена", - поділилася вона.
За словами Карплюк, якщо обвинувачений провину не визнає, наприклад, наводить свої поважні причини залишення військової частини, оскаржує порядок збирання доказів, тощо, то таку справу можуть слухати досить довго:
"Тривалість розгляду справи ще й залежить від того, в якому суді це відбуватиметься - є менш завантажені суди, а є більше. У деяких судах засідання можуть призначати раз на 2-3 місяці. Засідання суду можуть переносити, наприклад, через хворобу, чи неявку когось з учасників з інших причин".
Експертка сказала, що лише у першій інстанції справу про СЗЧ можуть розглядати рік-два-три.
