«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Повчальна історія про квапливого внука

Сучасне життя вимагає від нас квапливості.

Хтось поспішає на роботу, а комусь не вистачає часу, щоб виспатися, але чи можемо ми квапитися у церкві? Адже це єдине місце, де потрібно просто бути і молитися.

Бруно Ферреро розповідає нам бабусю, яка прийшла з онуком до церкви. Знайшовши поглядом лампадку, старенька стала навколішки і почала молитися. Хлопчик трохи постояв, а тоді почав по черзі дивитися то на бабусю, то на лампадку і, не витримавши, запитав: “Бабусю, коли з’явиться зелене, ми підемо, добре?”

Напевно, трохи смішно читати про такого нетерплячого хлопчика, але в чомусь він має рацію. Лампадка наче справді говорить: “Зупинись! Затримайся!” Адже тут місце для глибоких роздумів та молитви. Можливо, вийшовши з храму, ми знову поспішатимемо, але розум наш очиститься і на душі стане легше.

Леся Б.

Джерело: buchachinfoport.com

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі