Поезія тернопільського поета Володимира Кучерявого
Ще трохи і сонце знову зайде,
Забравши цей день, тебе у мене забравши.
Але пам’ятай, я прошу, пам’ятай лиш одне:
Спогади точно залишаться в нас. Назавжди.
Я пам’ятатиму все: кожну найменшу деталь,
Кожну веснянку, кожну п’ядь твого тіла.
Кожне слово і звук, кохання, сум твій і жаль,
Про які билось серце, про які ти мені шепотіла.
І ти не забудеш. Сподіваюся, дійсно так.
Як я оголював душу, знявши із неї досвід.
Білий слід, що на небі залишив самотній літак,
Слід на серці, що ти залишила. Досвіту.
Ще трохи і сонце знову зійде.
Таки забрало тебе. Росою мене обійнявши.
Ти пам’ятаєш? Оте, одне. Головне?
Спогади точно залишаться в нас. Назавжди.
5.10.2017р.
(с) Кучерявий
