Письменниця з Тернопільщини розказала зворушливу історію про 16-річного музиканта
Історію розказала в себе на сторінці.
"Йому 16 і він щойно півроку тому поїхав вчитися в обласне музучилище. Додому, у село, приїздить лише на вихідних. Зовсім не дивно, що його 33-літня мама хвилюється про все на світі – а про дівчат, напевне, передусім. Але на нібито жартівливе питання про них, нарешті озвучене, Богдан обурюється: «У мене немає «дівчат». У мене є одна-єдина». Мамі стає млосно; гарячкова думка про те, що якби, усе ж, їх було багато, загроза була б меншою, майже витягує всі її притлумлювані емоції з приводу на-гора, але вона-таки додає голосу бравади й запитує: «Ну-ну, і яка вона, розкажи?» - «Ти її знаєш. Моя скрипка». Це, може, й не означає, що за кілька років Богданові не доведеться вислуховувати монологи типу «скрипка не обійме» і «от би уже онуків», але поки на його «дівчину» працює вся сім’я. З цією крутою п’ятіркою, де всі музиканти, тато за сумісництвом – географ і директор сільської школи, мама – вчителька молодших класів, а діти – старанні учні, я познайомилася не так давно. Але один із перших описів, почутих про них, звучав приблизно так: «вони такі класні! розумієш, у селі доїти корову – жіноча робота, але Іра того страшно не любить, і Вітя її ще ні разу до тої корови не пустив. уявляєш, який це вияв любові?». Власне, вчора я дізналася, що корови вже немає – фраза «продам коня, куплю гітару» виявилася для них майже пророчою. Корову вони продали, щоби дати завдаток за скрипку. Нам якось вдалося виманити Іру в Збараж, а увечері відвозимо з Ігорем її додому. - Пригальмуй, коли побачиш зліва кілька сірих слупків, - каже Іра Ігорю. - Я казала Віті: "давай поставимо паркан!" А він мені: "ти що, а скрипка дитині? В Америці люди живуть без парканів, і нічого їм не бракує". Так і живемо, - сміється вона. Запитувати про гроші некоректно, але тут це виглядає важливим, тож я-таки цікавлюся, скільки їм ще потрібно сплатити. Аванс був лише третиною вартості. Потрібна ще одна тисяча доларів. Для родини сільських вчителів це сума, яку можна відкласти за кілька років. А як думаєте, скільки нам із вами потрібно часу, щоби подарувати Богдану по кілька сантиметрів скрипки? [5168 7556 2425 4187 Шуст І. В. – картка ПБ мами Богдана] Він справді грає чудесно - я чула їхній зі скрипкою дует."
Джерело ДОБА
