Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Великодній хліб готують за старим рецептом, якому майже сотня років. Паски печуть четверо господинь, у кожної — своє завдання. Хтось розпалює піч, хтось замішує тісто, а хтось робить крашанки до великоднього кошика. Перед тим, як посадити паски в піч, там спалюють освячену лозу, так, кажуть, випічка буде пухкою та смачною. Про родинну традицію — у матеріалі Суспільного.

Найстарша господиня Ірина Прокопчук розпалює в печі. Жінці 70 років. Розповідає, паску в печі у їхній родині пекли, відколи себе пам’ятає.

Ірина Прокопчук розпалює вогонь у печі. Суспільне Тернопіль

"У нас така раз у рік традиція — пекти паску в печі. Дрова швидко розгоряться, бо вони сухі, заготовляли їх рік тому. У печі вміємо пекти не лише паску, а й пироги, хліб. З печі завжди смачніша паска.

Дрова використовуємо дубові, грабові, але, щоб були сухенькі, не дуже грубо нарубані. І коли піч нагорить, тоді лопатою будемо саджати туди паску. Для печі є таке знаряддя — коцюба. Нею рухаємо дрова та вугілля.

Відколи я народилася, то вже була та традиція, то з давніх-давен. Молоді не знаю, чи захочуть колись ту піч палити, я ще поки палю і печу в печі паску. Колись тільки так все готували, бо ще не було газових плит, газу ми взагалі не знали. То у печі варили обід: борщ, кашу запікали, всякі запіканки, все в печі було".

Торішні вербові котики, які кладуть у вогонь. Суспільне Тернопіль

У печі горять дрова. Суспільне Тернопіль

Поки розпалюють піч, у кухні в мисках підходить тісто. Його місили зранку, каже господиня. У приміщенні має бути тепло, щоб тісто сходило швидко.

Вогонь у печі. Суспільне Тернопіль

"Тісто гарно підходить, гарно вимісили, ще трошечки і будемо виробляти паску", — говорить Ірина Прокопчук.

Ірина Прокопчук дивиться, як горить вогонь у печі. Суспільне Тернопіль

Випікатимуть паски у чавунних формочках. Їх, каже Ірина Прокопчук, придбала ще її мама. Форми змащують олією, на дно кладуть пергаментний папір.

Господиня змащує чавунні формочки олією. Суспільне Тернопіль

"Головне, щоб паска не пристала, бо найчастіше тісто пристає до дна. Використовуємо чавунні формочки і навіть старенькі банячки. Звісно, вигляд у них не дуже гарний, бо вони вже в печі не раз були, але в них добре пекти паску".

Тісто на паску підростає. Суспільне Тернопіль

Коли тісто підійшло, його ділять на невеликі частини, приблизно одну третю форми накладають.

У печі догорають дрова. Суспільне Тернопіль

Кіт гріється біля теплої печі. Суспільне Тернопіль

"Ставимо акуратно, щоб не сідало", — зазначає жінка.

Тісто на паску розклали у формочки. Суспільне Тернопіль

Ірина Прокопчук рухає дрова коцюбою. Суспільне Тернопіль

Цього року печуть паски разом із сусідкою Марією Антонюк. У кожної господині — свій рецепт, який зберігають роками. Марія рецепт взяла від бабусі.

Марія Антонюк, місцева жителька. Суспільне Тернопіль

"Літру молока кип’ятимо, охолоджуємо. Збиваємо яйця, беремо 7 жовтків і 8 яєць, збиваємо їх з цукром. Тоді розтоплюємо 100 грамів масла, 100 грамів маргарину, 3 склянки цукру, 100 грамів олії, дві пачки дріжджів, кидаємо все і вимішуємо.

Кописточкою розмішуємо, поступово насипаємо муку та замішуємо тісто. Ще даю ванільний цукор та родзинки, попередньо вимочені. Більше цукатів не додаю, колись добавляла, а зараз ні. Замішуємо тісто доти, поки не почне відставати від миски і від рук.

Коли тісто підійшло, гарно розмішуємо, головне не дуже придушувати, і робимо пасочки. Вони теж мають підійти. Поки піч нагорить, виробляємо пасочки, щоб зійшли", — розповіла Марія Антонюк.

Ірина Прокопчук та Марія Антонюк. Суспільне Тернопіль

Перед випіканням паски змащують яйцем. Суспільне Тернопіль

Ірина Прокопчук також зберігає родинний рецепт паски:

"У мене 150 грамів дріжджів, літра кип’яченого охолодженого молока, пів літри самих жовтків, пів літри сметани, пачка маргарину і 250 грамів масла, 750 грамів цукру. Жовтки збиваю з цукром, а тоді сиплю ванілін, кидаю промиті родзинки, додаю трошки цукатів. Те все вимішую і виробляємо паски.

Цьому рецепту певно років 40. Я прийшла в невістки, і, як стала пекти паски, так до сьогодні цей рецепт маю. Мені за цим рецептом вдаються дуже смачні пасочки. Торік була гарна паска, а буває пригорить, але нічого, завжди смачна".

Поки тісто на паску підростає, господині згадують традиції. Суспільне Тернопіль

Випікати паски з родиною — це традиція, кажуть жінки. Роблять це у Чистий четвер, як завжди робили бабусі та матері. Поки паски у формах ростуть, господині відпочивають і розповідають про ритуали, яких дотримуються.

Ірина Прокопчук та її онука Вікторія саджають паски в піч. Суспільне Тернопіль

"Поробили паски, пасочки підростають, пічка горить. Але з часом ми встаємо дивитися. Бо колись була традиція, якщо горить піч, вставати, дивитися, а потім, як будемо садити пасочки, то будемо стояти, бо сидіти не можна, треба, щоб пасочка гарно підійшла. І треба стояти, поки вона не підійде в печі, щоб загнітилася. Так мені колись бабця казала і мама", — сказала Марія Антонюк.

Лопата, якою саджають паски у піч. Суспільне Тернопіль

А коли паски будуть готові, підуть до церкви.

"Зранку печемо паски, а потім збираємося і йдемо до церкви на Службу Божу, на Страсті. Такі в нас порядки і закони з давніх-давен. Так у нас святкували наші діди-прадіди, і так воно йде з покоління в покоління. Ми теж дотримуємося тих традицій.

Паску треба робити з радістю, зі світлими думками, щоб вона гарно зійшла, з любов’ю. Вона буде свіженька, пухкенька, дай Боже, щоб вона гарно спекалась, бо то раз у рік печу, буває всяко", — говорить Ірина Прокопчук.

Ірина Прокопчук, місцева жителька. Суспільне Тернопіль

Паски печуться в печі на дровах. Суспільне Тернопіль

Наймолодша серед господинь — 24-річна Вікторія Василюк.

Вікторія Василюк, місцева жителька. Суспільне Тернопіль

"Душа радіє, що так збираємося. Згадую, як була маленька, кожного року бабця пекла паску, я так любила сидіти, дивитися на той вогонь. Такий аромат, так гарно пахнуть дрова, аж заспокоює нервову систему, дрова тріщать.

Бабуся дуже смачну паску пече. Я купувала паску цього року, бо не втрималася, але такої, як бабця пече паску, ніде не їла. Вона пахне дровами, жовта, адже там багато жовтків. А куплена біла, як хліб чи звичайна булка", — сказала Вікторія Василюк.

Зінаїда Василюк варить яйця у цибулевому лушпинні. Суспільне Тернопіль

Поки напалюється піч, красять яйця. Це робить мама Вікторії Зінаїда Василюк. Каже, штучних барвників не використовують, беруть цибулеве лушпиння.

Зінаїда Василюк, місцева жителька. Суспільне Тернопіль

"Цибулиння закипіло і буду накладати яйця. Їх поклала в таку сітку, у якій продають цибулю. Колись були такі сітки тряпчані, а зараз таких нема, то буде в іншій. Найкращі крашанки — в цибулинні. Вони не облазять.

А банячок для них теж нашої баби. Щороку намочуємо і накриваємо. Будуть закипати, засікаємо 5 хвилин і тоді виймати. Дивіться, які файні, в цибулинні покрашені, навіть пахнуть цибулинням. Вони підсохнуть і складемо в тарілку", — каже Зінаїда Василюк.

Відвар з цибулевого лушпиння. Суспільне Тернопіль

Крашанки в глиняній мисці. Суспільне Тернопіль

Перед тим, як посадити паски у піч, у ній спалюють освячене вербове гілля, розповідає Ірина Прокопчук:

"У нас така традиція. Це минулорічна верба, яку ми святили на Вербну неділю. Її зберігаємо цілий рік, а коли печемо паску, то кидаємо її в піч, щоб гарна паска була, хай Бог помагає. Дуже гарно пахне дим від свяченої верби".

Паски, які вже підійшли у формах, змащують яйцем, аби гарно припеклися та були рум’яні. Щоб зрозуміти, що піч вже напалена, Ірина дивиться на колір каменю всередині:

"Челюсті (так ми називаємо верх пічки) білі, аж іскриться, це означає, що температура така, як потрібно, піч напалена і вже можна паску саджати і пекти".

Коли паски саджають у піч, робота на кухні пожвавлюється. Ірині допомагає онука Вікторія. Жінка каже, піч перехрещують, щоби все вдалося. Запихають паски дерев’яною лопатою:

"Тій лопаті вже років за 40-50. Вона ще моєї мами, а може й баби, не знаю".

Спечені паски витягують коцюбою. Суспільне Тернопіль

"Ставимо пасочку на край лопати, щоб бабці легко було скидати. Це треба робити дуже швидко, щоб паски рівномірно спеклися", — зазначила Вікторія Василюк.

У піч вміщається 15 пасок. Пектися мають приблизно 40 хвилин. Аби не пригорів верх, їх накривають газетами, каже Ірина Прокопчук:

"Як загнітяться, треба накрити газетами, щоб не пригоріли. Якщо ми пасочку садимо в піч, не можна ходити й нікому дверима стукати, щоб паска не сіла. Як припечуться, тоді вже можна, а зараз не можна. Ну й сідати не можна, треба постояти".

Господині показують, як стукатися крашанками. Суспільне Тернопіль

40 хвилин у печі — і паски готові. Їх витягують за допомогою коцюби.

"Яка гарна пасочка, спеклася точно, бо легесенька. Чути аромат спеченого. Щоб зрозуміти, що паска спечена, має бути легка, бо, якщо важка, то ще не спечена", — зазначає Вікторія Василюк.

Вікторія Василюк прикрашає паски. Суспільне Тернопіль

У кожної господині на кухні є своя робота. Якщо найстарша замішує тісто і пече паску, то наймолодша — прикрашає великодній хліб.

"Це моя улюблена робота. Ми не купуємо глазур, а робимо домашню. Гарненько збиваємо білки і цукор та мастимо на пасочки. Не шкодуємо, мастимо товстим шаром. Кожна паска гарна по-своєму.

Давайте подивимося, чи пасочка спеклася, розріжемо її. О, як гарно парує, а пахне як. Зараз будемо пробувати. Дегустація пасочки з печі. Солоденька, смачненька. Бабцю, ти молодець, 12 балів з плюсом", — каже Вікторія Василюк.

Паска в розрізі. Суспільне Тернопіль

Смакуючи спечену в печі паску, господині розказують про родинні традиції.

"Щороку, коли освячуємо паску, приїжджаємо додому і, як би не хотіли спати, найстарша господиня, а це наша бабуся, бере освячений кошик і ходить навколо хати, кухні, хліва, щоб всяка нечиста сила оминала нашу хату та родину. Ще в нас є традиція, пам’ятаю її з тих часів, коли ще була мала, крашанку кидаємо у водичку і тією водичкою вмиваємося",— розповіла Вікторія Василюк.

Готові паски. Суспільне Тернопіль

"Тому в мене така гарно онука, бо вмивається червоною крашанкою. Щоб щічки були червоні, щоб були довго молоді, енергійні. І невістка до нас приїжджає, ми їй також даємо крашанку. Перед тим, як сідати за стіл, теж вмивається водою з крашанкою і тоді сідаємо смакувати свячену паску.

І ще в нас така традиція, як сідаємо за стіл, то стукаємося крашанками. В кого вона поб’ється, той вважається слабшим, а в кого залишається ціла, той сильніший. І обов’язково молимося. Христос Воскрес! Воістину Воскрес", — каже Ірина Прокопчук.