На Тернопільщині провели в останню дорогу захисника Сергія Зиска: був опорою та гордістю для батьків
Тихий, спокійний, працьовитий хлопець, який мав так багато планів на життя. Зростав у сім’ї хліборобів. Сергій перейняв від батька будівельне ремесло, був опорою та гордістю для своїх батьків. Навчався у Вербовецькій школі. Опісля здобуття освіти, відправився за кордон працювати.
Важливою рисою характеру Сергія було загострене почуття справедливості. Тому, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, хлопець без вагань повернувся додому – на рідну землю, щоб стати до лав захисників України. Воював мужньо, виконував бойові завдання і щиро вірив у перемогу, написали у Лановецькій міській раді.
У січні 2024 року батьки отримали страшну звістку – син зник безвісти. Майже два роки вони жили надією, чекали на його повернення. І Сергій таки повернувся – але вже на щиті…
У 32 роки командир Сергій Зиско загинув у районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області, віддавши життя за свободу і незалежність України.
Прощання із Героєм відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну та військового залпу матері захисника вручили Державний Прапор – символ честі та мужності.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
