«На щиті» повернувся Ігор Вівчарівський — енергетики Тернопільщини в жалобі за Героєм
Життя патріота, який народився 20 липня 1976 року, обірвалося під час виконання військового обов’язку, і тепер він назавжди повернувся до рідного дому «На щиті», поповнивши ряди небесного воїнства.
Шлях Ігоря Вівчарівського у лавах Збройних Сил України розпочався ще на початку повномасштабного вторгнення — він був мобілізований 22 квітня 2022 року. Протягом тривалого часу воїн віддано служив Батьківщині, проявляючи неабияку мужність та незламність духу на найгарячіших ділянках фронту. На жаль, війна принесла страшну невідомість: із 1 листопада 2025 року захисник офіційно вважався зниклим безвісти, залишаючи рідним крихту надії, яка згодом розвіялася гіркою правдою.
До того як взяти в руки зброю, Ігор Богданович присвятив значну частину свого життя роботі в енергетичній системі області. Він працював маляром у Зборівському РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», де зарекомендував себе як надзвичайно відповідальний фахівець та професіонал своєї справи. Колеги згадують його як людину з «золотими руками», яка завжди була готова прийти на допомогу та сумлінно виконувала будь-які поставлені завдання.
Проте не лише професіоналізм вирізняв Ігоря серед інших — він був людиною з великим серцем, щирою та доброю вдачею. У колективі Зборівського району електромереж його глибоко поважали за порядність та життєрадісність. Його присутність завжди додавала впевненості товаришам по службі, а добра порада чи проста розмова допомагали долати робочі труднощі. Саме таким — усміхненим та надійним — він назавжди залишиться у пам’яті друзів та співробітників.
Найбільшу втрату в цій війні понесла сім’я Героя. Без надійної опори та люблячого батька залишилися дружина та двоє дітей. Цей біль неможливо виміряти словами, адже війна забрала у них найдорожче. Весь колектив АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» висловлює найщиріші співчуття рідним і близьким Ігоря Богдановича, розділяючи цей нестерпний тягар скорботи разом із ними.
Світла пам’ять про Ігоря Вівчарівського житиме у назвах вулиць, у спогадах колег та у вільній Україні, за яку він віддав своє життя. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму та самопожертви заради майбутнього наступних поколінь. Схиляємо голови у глибокій пошані перед пам’яттю нашого колеги-енергетика. Вічна слава Захиснику України та вічний спокій його душі!
