"Моя посмішка - фальш. Але я роблю це для своїх рідних": Марʼяна Чечелюк про відновлення після полону.
"Намагаюсь шукати якісь позитивні моменти для себе у дрібницях, натягувати посмішку і в моменті радіти. А зсередини пустота, темрява, холод. Хоча розум каже: "Марʼяно, ти маєш жити".
За словами Марʼяни, довкола багато речей, які її
"повертають в полон".
"Навіть запах парфумів нагадує запах тих гидот, які
вели мене на допити. Кожен раз, переживаю все це знову та знову. Починаю лякатися, що знов повертаюся туди".
На світлинах в соцмережах - дівчина майже завжди усміхнена. Але зізнається: морально ій дуже важко через те, що коханий, боєць "Азову", досі в полоні.
"Моя посмішка - фальш. Але я роблю це для своїх рідних, які хочуть бачити мене щасливою. Я знайду спокій і справжнє щастя, тоді, коли повернеться мій чоловік. Хоча, може, і не повернеться. Він моє все.
Без нього я можу загубити себе", - говорить Мар'яна ВВС.
Тоді, у підземеллях "Азовсталі", всі виклики вони долали разом.
"Маріуполь, Азовсталь, полон, невже все так і закінчиться? Невже наша з тобою маленька сімʼя не має майбутнього? З рік втраченого життя, здоровʼя, віри, надії. Я хочу до тебе, я готова ще раз пройти це пекло, але тільки з тобою", - пише дівчина.
"Доля захотіла ще раз випробувати мене, та подивитися, чи зможу і тут вижити сама. Але я кохаю, сподіваюсь і чекаю. Живу заради зустрічі з ним та заради спокою моїх рідних".
Instagram @tvoya.yaa / Reuters.
