Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

«Дорогі українці! До кінця 2020 року залишаються лічені хвилини. Час підбивати підсумки, робити висновки, говорити про плани та цілі. Нудно? Згоден. Добре. Скажу зрозуміло для вас.

І це логічно, адже все, що ми робимо, ми робимо саме для вас.Ми живемо у великій прекрасній країні, де є все: є неймовірна природа, щедра земля, де розумні й талановиті діти, і де всі президенти у своїх новорічних привітаннях завжди кажуть фразу: «Дорогі українці, це був важкий рік». Ви запитаєте, чи був важким 2020. Трішечки так. Але не через тебе, і не через тебе, і не через вас всіх.Ні! Тож, яким був цей рік? У ньому були сльози від болю. І сльози від гордості. Було те, за що нам соромно, і те, чим ми пишаємось. Те, що хочеться забути. І те, чого ніколи не забудемо. І були ті, з ким ми стали ще більшими друзями. Ті, з ким стали стратегічними партнерами. Ті, з ким нас намагалися посварити, але не вдалося. Ті, хто підтримував Україну завжди і продовжує це робити.2020-й нагадав, як насправді багато героїв серед нас. Навесні ми почали всі хворіти. Виявилося, що у лікарнях та аптеках багато чого немає. Чому? Просто дехто втратив нюх ще задовго до Covid-19. І от всі ми були, як у фільмах, коли здається, що врятувати можуть тільки супергерої. Дорослі не вірять в їх існування, але цьогоріч, як і у 2014 році, ми знову переконалися — супергерої існують. І до наших військових доєдналися наші медики, наші суперлікарі, суперлаборанти, суперводії «швидкої», суперпілоти, суперприкордонники, супервчителі, наші суперпожежники та суперрятувальники. І ми точно не маємо іншого варіанту, аніж бути суперУкраїною. Так?

Так, це був рік, коли, на жаль, катаклізми руйнували житло і природу, і рік, коли, на щастя, ми руйнували стереотипи. Наприклад, що в Україні неможливо робити хороші дороги. Цей міф пішов на всі чотири сторони по всіх чотирьох тисячах кілометрів нових доріг. Колись вам буде 18, і ви зможете водити авто українськими дорогами. Ми старалися, щоб за час, поки ви подорослішаєте, ці дороги не постарішали і не втомилися. Цей рік довів, що дитячу лікарню Охматдит можна добудувати і не передавати, немов булаву, кожному наступному президенту України, що можна знести пам’ятник корупції, встановлений ще у 2004 році, і за 8 місяців перетворити легендарний довгобуд України на новий міст у Запоріжжі. А по всій Україні відбудувати 150 мостів. І ми не слухаємо метальників бруду на вентилятор соцмереж. Після когось залишаться пости, а після когось залишаться мости.Цей рік показав, що для громадян з Донбасу і Криму можна зробити сучасні КПВВ, де їм стане остаточно зрозуміло, хто ставиться до них, як до людей, а хто — як до заручників. Цей рік показав, що можна про армію говорити, а можна зробити для безпеки та оборони найбільший в історії бюджет, що держава може почати спільне будівництво корветів і вперше за часи незалежності України замовити в Антонова три нові українські літаки. А відсотки кредитів для бізнесу можуть бути не 20%, 18% чи 14%, а маленькі, такі, як ви, — 5%, 7% або 9%. Кому 9? Ось, і відсотки такими можуть бути. Тобі 7? А тобі 6? Добре, домовились!
2020-й знову довів, що Україна своїх не залишає і нам неважливо, звідки повертати своїх людей: підвали ОРДЛО, російська в’язниця чи китайський Ухань. Це полонені моряки танкеру з Лівії чи загиблий екіпаж і пасажири літака з Ірану. І ми однаково щасливі повертати 250 тис. громадян, що застрягли через карантин по світу або одного українця, нашого захисника, нескореного Віталія Марківа. Знаєте його? Він казав сам собі: «Витримаю. Повернуся», щоб у них з коханою з’явився такий, як ти або така, як ти. А краще — і такий, і така.Цей рік не раз підіймав вгору український прапор. Ми ставали першими в плаванні, у боксі, спортивній та художній гімнастиці, легкій атлетиці, боротьбі на велотреку і навіть у шашках. А коли будете сперечатися, хто сильніший, — Бетмен, Росомаха чи Дедпул. Насправді найсильніший — українець, наш богатир Олексій Новіков, який став цьогоріч найсильнішою людиною на планеті Земля. А ми не маємо іншого варіанту, ніж стати найсильнішою країною.І найголовніше — цей рік нагадав нам, що таке тиша. Слова: «Сьогодні не стріляли». Дні, коли в новинах кажуть: «За добу немає втрат». Тижні, коли матері, дружини і діти не плачуть. Місяці, коли наші військові не гинуть. 158 днів припинення вогню на Донбасі - найдовше від початку війни. 158 днів перемир’я. Небездоганне? Так, і це правда. Та хіба через це не потрібне? Ні. І це також правда.
Знаєте, ви ще зовсім маленькі і, можливо, не до кінця розумієте, чому так відбувається, але зараз мусите точно знати одне — українські захисники найкращі у світі. Вони сміливі і дуже-дуже сильні. Та, на жаль, так стається — і декого з них Бог забирає до себе на небо. Найкращих і найвідважніших. Цього року ми дуже старалися, щоб Бог залишив якомога більше з них в Україні, щоб вони і далі могли нас всіх захищати і принести мир. Він можливий. Він близько. Він обов’язково буде.Знаєте, всі президенти у новорічному зверненні кажуть одну фразу: «Дорогі українці, це був важкий рік, але наступний буде кращим». І ось з цим я згоден. Він буде кращим! Для тебе, для тебе, для тебе і для всієї нашої України. І як би там не було, давайте подякуємо 2020-му і не будемо його лаяти. Так, на жаль, він забрав у нас киянина Патона, одесита Жванецького, львів'ян Скорика та Віктюка. Але подарував нам майже 300 тис. нових громадян — хлопчиків та дівчаток, що народилися в Україні цьогоріч. Давайте заради них вимкнемо свій дорослий прагматизм і загадаємо для України щось дуже сміливе. Так, як це вміють робити наші діти.
(Далі говорять діти, які висловлюють свої побажання бажають українцям у новому році здоров’я, щастя, миру та побороти пандемію коронавірусу)Усього цього хочуть наші діти. Ну, а ми? А ми маємо все це виконати.Дорогі українці! Наступного року ми будемо відзначати 30-річчя нашої незалежності. Ми — великий народ. Ми маємо хоробрість Святослава, велич Володимира, мудрість Ярослава. У нас є Шевченко! Більше того, у нас є два Шевченки. І бути президентом такого прекрасного народу — це велика гордість і дуже велика відповідальність. І я буду робити все, щоб і через рік, і в усіх наступних роках в цей самий день і час мені було не соромно дивитись вам в очі. Я хочу не казати на Банковій в Києві, що в Україні настане мир, а сказати на Артема в Донецьку, що мир в Україні настав. І написати: «Крим — це Україна» не в інтернеті, а на піску на пляжі в Ялті, на українському піску українського пляжу української Ялти.Я знаю, что Донецк, Луганск и Крым сейчас во всех смыслах этого слова живут в другом времени. Им уже почти час, как по телевизору вам сказали, что Новый год наступил. Но я знаю, что уже почти час, как вы ждете нас, чтобы встретить Новый год вместе.Як одна сім'я, як один народ, як одна країна.
Тож, Донбас і Крим, переведите часы назад, будьте с нами. Готові? Ми також.Я щиро вітаю всіх українців з Новим роком. Нехай усі будуть здорові, нехай усі будуть щасливі. І нехай це буде рівно через 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1! З Новим роком, Україно!"

Джерело