“Ми були єдиним цілим”: дружина загиблого лейтенанта поліції з Тернополя просить присвоїти йому звання “Героя України”
Але, 29 червня цього року життя молодої жінки розділилося на “до” і “після”. Її коханий загинув у 35 років захищаючи свою країну. Тепер Світлана хоче зробити одну з небагатьох речей у пам’ять про чоловіка і просить підписати петицію та допомогти присвоїти захиснику почесне звання “Героя України” посмертно.
- У роботі він був дуже відповідальною та стресостійкою людиною, основна його діяльність була – продаж та монтаж віконних конструкцій. Завжди був вірним патріотом своєї країни, брав участь в Революції Гідності, – каже Світлана.
Антон завжди запевняв кохану, що все буде добре, навіть в найкритичніших ситуаціях.
- Воював в найгарячіших точках Донеччини, але ніколи не втрачав оптимізму. Навіть коли його поранили, казав побратимам: поставте телефон мені в кишеню, я зараз подзвоню дружині й скажу, що в госпіталі. Але, на жаль, мого чоловіка не довезли до стабілізаційного пункту через гостру крововтрату… 29 червня в мене просто вирвали серце. Ми були єдиним цілим. Ми часто в переписуванні у What’s App писали: ти моє життя. Ти моє все.
Однією з останніх фраз написана мною була: і наша любов подолає всі перешкоди… І це правда, любов живе вічно, – ділиться Світлана Білостоцька.
“Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) лейтенанту поліції, інспектору взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» Білостоцькому Антону Юрійовичу 26.09.1988 р. н. (позивний “Ван Дамм”), який народився в м.Тернопіль.
З початком повномасштабного вторгнення Антон став на захист нашої держави. У лютому 2023 р. мобілізувався і був призначений інспектором взводу об`єднаної штурмової бригади «Лють».
У червні 2023 року отримав звання лейтенант поліції.
Антон врятував не одне життя, бувши медиком штурмового полку. Без медичної освіти, пройшовши курси бойового медика та отримавши відповідні сертифікати, рятував життя побратимів під обстрілами. За це був нагороджений 08.01.2024 р. почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного «За збережене життя».
Антон завжди сміливо йшов в бій, рятуючи побратимів не лише свого полку, а й інших підрозділів ЗСУ. Побратими неодноразово висловлювали свою подяку за збережені кінцівки та життя. Під ворожими кулями взимку зупиняв масивні кровотечі, рятував кінцівки, підіймав бойовий дух хлопців та проводив безпечну евакуацію поранених бійців до стабілізаційних пунктів.
У грудні 2023 р., під час виконання бойового завдання в кількаденному бою отримав контузію та отруєння токсичними речовинами, але не залишив своїх товаришів, до яких прийшов на допомогу.
— На жаль, 29 червня 2024 р. мій чоловік Антон загинув під час бойових дій, отримавши кульові та уламкові поранення біля м. Торецьк Донецької області, до останнього утримуючи позиції ціною власного життя, - написала дружина.
Відзначений:
– нагрудним знаком «За збережене життя» №40 від 08.01.2024 р.;
– звання «Почесний громадянин Тернополя» №885 від 02.08.2024 р.
Зі слів його побратимів, він був справжній воїн – сміливий і досвідчений, фізично витривалий, стресостійкий та відважний.
