“Мене береже на цій війні молитва”: історія військового з Тернополя
25 лютого 2022 року, наступного дня після початку повномасштабного вторгнення, він добровільно приєднався до ЗСУ, залишивши роботу за кордоном. За спеціальністю кухар і офіціант-бармен, Руслан має досвід мисливця, що допомагає йому вправно стріляти на фронті.
«Я знав, що буде війна, бо добре знаю історію та росіян», – поділився Звіробій, який колись мріяв стати вчителем історії.
Перед війною він відправив дружину з дітьми до Німеччини, а сам пішов на фронт, попередивши роботодавця про своє рішення.
За його словами, віра відіграє ключову роль у його службі: «Я вірю, що Бог мене врятує, що зі мною мій ангел-охоронець».
На фронті Руслан створив особливий оберіг – хрестик до вервиці, виготовлений із кулі снайперської гвинтівки та двох куль калібру 5,45 мм. На його плечах – татуювання з молитвою, яку він читає під час обстрілів, входу та виходу з позицій.
«Побудь, мій Боже, зі мною у цьому полі, у розпал бою… Храни від смерті, від кулі вражої», – цитує він слова молитви, що народилися під час війни.
Служба для Звіробія – це не лише боротьба, а й духовна місія. Він наголошує, що віра допомагає йому долати страх і зневіру, підтримуючи побратимів. Його історія надихає, демонструючи, як сила духу та молитва стають опорою на війні.
джерело Газета Місто
