«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Лише двоє із 8 нардепів Тернопільщини прокоментували своє ставлення до законопроєкту №12414

Законопроєкт щодо діяльності НАБУ і САП — топ-тема вже другий день поспіль — від 22 липня. Його обговорюють не лише українці, як можливий початок знищення антикорупційних органів в Україні. «Серйозним кроком назад» назвала відповідне рішення народних депутатів і Єврокомісар з питань розширення Марта Кос. В українських містах люди виходять на акції протестів, мітинги відбувалися біля ОВА і в Тернополі.

Законопроєкт, нагадаємо, включає правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передадуть їх Генпрокурору, пише 20 хвилин

Документ передбачає такі зміни:

— генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;

— генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;

— генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;

— генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;

— керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.

Як голосували нардепи

Законопроєкт Nº12414 підтримали депутати від Тернопільської області:
Людмила Марченко — за
Володимир Гевко — за
Андрій Богданець — за
Іван Чайківський — за
Микола Люшняк — за
Іван Калаур — за
Сергій Мельнік — за
Ігор Василів — відсутній

Що кажуть народні обранці

Ми запитали у всіх народних депутатів Тернопільщини: чому ви голосували за проєкт Закону № 12414? 
 

Андрій Богданець свою позицію щодо законопроєкту опублікував на власній сторінці у Фейсбук по обіді 23 липня. Хоча ще від ранку журналістка намагалася зв’язатися і з народним депутатом, і з його помічниками, і з громадською приймальнею. Там навіть кілька разів обіцяли коментар, а згодом слухавки не брали. 

«Чому я проголосував за законопроєкт №12414? Обурення громадських активістів щодо законопроекту, який нібито ліквідовує НАБУ/САП/ВАКС цілком зрозуміле. Бо корупція стала не просто перешкодою для розвитку України, а й прямою загрозою для її існування. 

Саме через корупцію сотні мільярдів гривень, йшли не на закупівлю сучасного озброєння для ЗСУ, а осідали в кишенях топчиновників, які чомусь залишаються біля «годівничок», навіть коли змінюються президенти, уряди та депутати… Чи хтось поніс покарання за мільярди, вкрадені на будівництві укриттів, захисних ліній, лікарень, об’єктів інфраструктури?

Вироки ВАКС отримують ті, хто вкрав кілька вагонів зерна, а ті, хто вкрали та відмили мільярди доларів, підписують з прокурорами САП угоди про визнання вини та відбуваються штрафами. Чому ефектні затримання та обшуки не завершуються відповідними вироками суду? Законопроєкт №12414 — це не про ліквідацію НАБУ та САП. Це про перезавантаження довіри. НАБУ та САП повинні бути не лише незалежними, а й відкритими, ефективними, підзвітними громадянам України.

Щоб кожен, хто отримав повноваження від імені народу, відповідав перед народом за кожен свій крок!», — написав народний депутат.  


Людмила Марченко отримала запитання журналістки зранку 23 липня. Переглянула їх, але залишила без відповіді. Ми намагалися зв’язатися з народною депутаткою телефоном і за допомогою месенджерів кілька разів протягом дня 23 липня. Відповіді не було. 

На сторінці Людмили Марченко у Фейсбук є згадка про роботу у Верховній раді 22 липня. Проте жодної згадки про законопроєкт №12414. 


Володимиру  Гевку ми намагалися задати питання і в телефонному режимі, набирали номер понад п’ять разів протягом дня, писали в месенджер — марно. 

На сторінці нардепа у Фейсбук останнє повідомлення – про склад нового Уряду. 


Микола Люшняк теж не відповів на дзвінки журналістки, кілька номерів, які є у редакції як пов’язані з нардепом, не відповідали, або були поза зоною. 

На сторінці народного обранця у Фейсбук є згадка про законопроєкт № 12414. Далі цитуємо, адже який стосунок допис має до НАБУ і САП — незрозуміло. 


 

«Внесли змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану», — написав нардеп 22 липня. 


Іван Калаур кілька разів протягом дня збивав виклик. На повідомлення журналістки не відреагував. 

У нього на сторінці у Фейсбук теж є згадка про законопроєкт № 12414. Але слово в слово як у колеги по цеху Миколи Люшняка: «12414 — Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». Напевне, текст обом писала одна й та ж людина. 


Іван Чайківський весь день перебував у дорозі, і зв’язатися із ним помічники не змогли. Принаймні,  так пояснили відсутність коментаря на запитання журналістів. 

На сторінці у Фейсбук крайній допис — 24 червня, привітання пана Івана з Днем ангела. 

 

Що сказали Мельнік і Василів?

Лише двоє народних депутатів відповіли на запитання журналістки, пояснивши свою позицію.  

Сергій Мельнік

— НАБУ і САП ніхто не ліквідовує. Про це не йде мова. Вони надалі залишаться чинними і дієздатними інституціями. Закон не скасовує їхніх повноважень, а лише встановлює чітку процедуру взаємодії з Офісом Генпрокурора. Якщо вони незалежні, чесні і принципові, жоден Генпрокурор не зможе вплинути на незалежність їхніх дій. 

Антикорупційні структури функціонують від 2015 року, а результат їхньої діяльності був фактично нульовим, або дуже низьким. Кого покарали? Здебільшого результат — угода зі слідством, другорядні справи… 

Конституції ми не порушували. І шлях в Європу ми підтримуємо — це залишається напрямком, який нам потрібен. 

Ігор Василів 

— Я був у Верховній раді  і не голосував, витягнув карточку, щоб ніхто не скористався моїм голосом. Переконував колег, що не потрібно цього робити. Антикорупційні структури — після 2014 року це була одна з умов безвізу, вступу в ЄС, наша антикорупційна реформа. Я в 2015 році рік життя витратив на те, що брав участь в конкурсній комісії набору до НАБУ. Так, це актикорупційна структура, до якої є дуже багато запитань, і я хотів би, щоб вона працювала ефективніше. Але наявність такої структури — це великий плюс у боротьбі з корупцією. 

Таким методом Закони не приймають — за півгодини до голосування кинули законопроєкт і, мій висновок, — його прийняли, не читаючи. Або не розібравшись. Я вважаю, що він прийнятий з порушеннями всіх процедур. Тому коли були поставлене питання зняти з розгляду – я голосував за. Потім багато колег пішли блокувати трибуну, інші переконували, що не треба цього робити (голосувати за законопроєкт 12414 – прим. авт.). Коли поставили на голосування сам законопроєкт, я витягнув карту. А Верховна рада його проголосувала. Зараз колеги по Парламенту збирають підписи для подання до Конституційного суду. Так, це не швидка процедура, але мій підпис там буде. 

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі