Історія воїна з Лановеччини Юрія Скакуна, який обороняє Україну з перших днів вторгнення рф (ФОТО)
Юрій Скакун працював у газовому господарстві 18 років, з них 8 років був головним інженером ДП “Ланівці-газ”. У 2015-му перейшов на роботу в “Агропродсервіс”, де виконував обов’язки інженера, разом із помічниками забезпечував вентиляцію повітря, очистку, зазначає «Голос Лановеччини».
У 2016-ому Юрій Скакун поїхав до Польщі, трудився чотири сезони на будовах, в складах, був електриком, механіком – його досвід, вміння “на повну” використовували господарі-поляки. Приїхав додому перед початком пандемії ковіду, а через пів року виробничі процеси припинилися, роботи не було. Але професійний досвід Юрія пригодився в Ланівцях – на олійні в статусі інженера відповідав за водо- і хімочистку, водопостачання, допоміг у газифікації підприємства, обладнанні третього поверху будівлі підприємства.
З початком повномасштабного вторгнення росії свідомі українці активно беруть участь у підтримці армії, надають допомогу тимчасово переселеним. Збором продуктів для ЗСУ займався і Юрій Скакун, який як депутат двох скликань мав авторитет серед людей. 28 лютого 2022 року прибув до військкомату, а 1 березня вирушив на Львівщину в навчальний центр. Досвід військової підготовки у Юрія був – служив у 1992-1994 рр. у 1 Українському полку, тож після 9 днів підготовки на полігоні разом із побратимами вирушили на Одещину.
Три дні автобус з військовими рухався в неспокійний і тривожний час, а запам’яталася ця поїздка тим, як тепло зустрічали їх в Одесі. Юрій Скакун був зарахований у тилову частину забезпечення морської піхоти. Попередній трудовий досвід воїн тепер використовує на посаді водія-електрика. Його полк зв’язку забезпечує, передає, ремонтує все необхідне для моряків – дизелі, генератори тощо. При крайніх потребах допомагають волонтери. Добродії з Лановеччини також передавали на Одещину акумулятори.
Південь України постійно під обстрілами, атаками агресорів. З жалем воїн згадує воїн побратимів, з якими починав службу: серед них є полеглі, контужені, поранені.
За Юрія вдома переживає і молиться прадід, якому 90 років, дружина і дочки. Найбільше тішить дідуся Юру ніжний голосочок внучки Вікторії, якій вже четвертий рочок. Вона ж вітала його із полудневим ювілеєм, який Юрій Скакун зустрів у вересні. У грудні минулого року побував вдома, порадував родину, надихнувся їхньою любов’ю й теплом, зустрівся із друзями. На початку січня також відвідав рідних, коли проходив лікування.
14 березня Юрія Скакуна перевели у склад 38 ОБрМП (окрема бригада морської піхоти) на посаду санітара-стрільця.
Юрій Скакун наголосив на своєму обов’язку захисника: “Я пішов воювати, щоб вороги не прийшли до мене, до мого села, родини…”.
