Яка різниця між Зарваницею та Почаєвом
Хто хоч раз побував у Зарваниці, прагне повернутися сюди знову. Насамперед за тією благодаттю, яка, начебто, відчувається у цьому чудотворному місці. Свідченнями про це діляться самі прочани. – От коли відбувалися воєнні прощі, до мене підійшла майор з Херсона і каже: «Владико, я була в різних місцях, в різних монастирях, але те, що я відчула в Зарваниці, я ніде того не відчула». Інші говорять: «Ми були в Почаєві. Там нас заставляли спідниці і хустки надівати. Ви тут нічого не заставляєте. Ви не робите різниці і не питаєтесь, чи то католик, чи то греко-католик, чи то православний, чи то римо-католик. Ви всіх приймаєте». Я кажу: «Так, ми всіх приймаємо. Бо ми є діти одного Бога». Ми повинні шукати ту дорогу, що нас об’єднує, а не ту, що нас роз’єднує, – вважає архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк.
Кир Василій наголошує, що Зарваниця є якраз тим екуменічним місцем, яке об’єднує всіх. – Наприклад, приїжджають до нас на велику прощу. Є отець такий православний, який з Верховини іде два тижні з дітьми пішки. Ми даємо йому монастир і він служить Службу Божу. Інші священики у підземній церкві служать Службу Божу. Нехай служать. Що забере хтось Зарваницю? Ні. Нехай всі служать. Зарваниця є для всіх. Це одне таке чудотворне місце на Україні, де всі можуть служити, всі можуть молитися за ту єдність. Бо ми є діти однієї церкви, ми є діти одного Бога, ми є діти України. Єдність будує, а роз’єднання – руйнує. Ми повинні в єдності жити і в любові. В єдності сила нашого народу, – впевнений архиєпископ Василій Семенюк.
Джерело: CREDO
