Як сформувати емоційний інтелект у дитини? - Рекомендації від тернопільського логопеда
Під емоційним інтелектом розуміють здатність інтелекту ідентифікувати, оцінювати, контролювати і виражати свої емоції. Провідний психолог і автор Даніель Гоулман стверджує в своїй книзі «Емоційний інтелект: Чому він важливіший, ніж IQ» (1996), що EQ (емоційний інтелект) є більш важливим показником того, наскільки успішною людина є, ніж IQ. Революційні ідеї Гоулмана щодо науки про EQ дали початок рухові в напрямку включення EQ в різноманітні організації і шкільні програми.
Дуже часто діти не знають як виражати свої емоції і це в свою чергу може призвести до проблем з поведінкою (часті «вибухи», неконтрольована поведінка), емоційної депривації, замкнутості, небажанні спілкуватися з оточуючими, навіть з найріднішими людьми. Це, звичайно, дуже турбує батьків та підштовхує до прийняття рішень. Та вихід з ситуації звичайно є.
Перше, що вам необхідно зробити – це допомогти дитині усвідомити власні емоції. Коли ви помітили, що дитина сумує чи роздратована, запитайте у неї, що вона відчуває у даний момент. Спробуйте разом описати цей стан, та окреслити основні ознаки. Коли дитина усвідомить власну емоцію, вона зможе оволодіти нею, і при наступному виявленні цієї емоції, вона розумітиме, що відбувається з нею.
Важливим етапом у формуванні емоційного інтелекту дитини є демонстрація власного емоційного інтелекту. Не забувайте ділитись в власними відчуттями, переживаннями. І нехай це будуть не лише емоції гніву чи роздратованості, але й позитивні емоції. Обов’язково поділіться «рецептом» як ви справляєтесь з своїми емоціями, що допомагає вам керувати своїм настроєм. Дитина, на вашому прикладі, зможе краще засвоїти ці вміння та спробує випробувати на собі.
Коли ви відвідуєте різні заклади, чи це навчального типу, чи розважального, поділіться з дитиною, які емоції у вас виникають. Звичайно обґрунтовуйте їх, намагайтесь якомога точніше їх продемонструвати,описати.
ВАЖЛИВО! Не можна пригнічувати емоції дитини чи забороняти їх відчувати! Якщо дитина часто в пригніченому стані і це викликає постійний плач, то це не означає що потрібно її карати за це, а це означає, що потрібно шукати причину, фактор що викликає дану емоцію. Дитина має право на поганий настрій і негативні емоції взагалі. Батькам важливо враховувати фізіологічні особливості, скеровувати, допомагати виходити з негативного емоційного стану, заохочувати позитивні емоції.
Пам’ятайте, дитина, яку не люблять, стане дорослим, який не може любити.
