Другий Святий вечір: традиції та обряди навечір’я Богоявлення
Суворий піст і пісна вечеря
Протягом усього дня віряни дотримуються суворого посту, нічого не їдять до настання перших сутінків. Вечеря у цей день складається виключно з пісних страв: смаженої риби, вареників із капустою, гречаних млинців, куті та узвару.
Після цього «дідуха» виносять із хати, спалюють на вигоні чи в садку, що символізує завершення зимових свят і накликання весни.
Обряди для захисту та добробуту
- Ритуали з водою. У Водохрещенський святвечір віряни йдуть до церкви святити воду. Її прикрашають сухими васильками чи цмином. Ця вода, відома як «вечірня», вважається особливо цілющою.
- Захист оселі. На Поділлі господиня замішує тісто на свяченій воді й малює хрести на стінах оселі та господарських будівель. Батько окроплює хату й подвір’я свяченою водою, промовляючи побажання миру й добробуту.
Щедрування
На Галичині та Наддніпрянщині у Другий Святвечір щедрують.
Символічні обряди
- У хаті після вечері всі кладуть ложки в одну миску.
- Солому, що лежала під скатертиною, використовують для перев’язування фруктових дерев, щоб накликати урожай.
Християнські написи крейдою
Традиція малювати хрести крейдою на дверях і вікнах збереглася не лише в Україні, а й у Центральній Європі. У Чехії на дверях пишуть ініціали трьох мудреців — Каспара, Мельхіора та Балтазара.
Духовний зміст Другого Святого вечора
Цей вечір є останнім днем колядування, що завершує зимовий святковий цикл. Він наповнений ритуалами, які об’єднують сім’ї та символізують очищення, захист оселі та вдячність за отримані благословення. Другий Святий вечір нагадує про духовне оновлення, яке приходить із великим святом Богоявлення.
Ця унікальна українська традиція зберігає глибокі історичні та релігійні корені, що залишаються актуальними й сьогодні.