«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Дитя згасає. В операції відмовили: допомоги потребує 5-річна Настуня з Чорткова

Маленька Настуня Романюк з Чорткова потребує нашої з вами допомоги. Дівчинка вже три роки як прикута до ліжка. Крихітка хворіє на метахроматичну лейкодистрофію. Недуга не піддається лікуванню, та потребує щоденних значних затрат. Процедури полегшують стан Насті, вони для неї життєвонеобхідні.
“Діагноз “метахроматична лейкодистрофія” нам поставили лікарі два роки тому. Цю хворобу неможливо вилікувати. Настуся повинна щодня приймати препарати, які підтримують організм. Ліки– дороговартісні. Та і більшість із них можна придбати лише в Італії чи Іспанії. Вартість ліків і спеціального харчування складає 10-12 тисяч гривень на місяць”, – розповідає журналістам “Файного міста” мама Анастасії Романюк Тетяна.

За останній рік стан Настуні значно погіршився. Дівчинка не говорить, не ходить, не рухається. Її хребет викривився, грудну клітку виперло вперед. Дихати важко. І зробити із цим нічого не можна. Харчується дитина через зонд. Була надія на операцію, та медики у її проведенні відмовили. Мовляв, занадто великі ризики для життя дитяти.

 

“Нам відмовили в операції. Сказали, що Настя може не прокинутися, не перенести хірургічного втручання. Хребет викрився так, що доня навіть не може вже рухатися. Корсет для спини нам також не дозволяють одягти, бо він здавить легені і вона задихнеться”, – додає мама дівчинки.

Тетяна Романюк постійно з донечкою. Доглядає і практично не залишає її ні на мить, тому працює лише чоловік. Окрім Настуні, сім”я виховує ще хлопчика – він другокласник. Родина потребує матеріальної допомоги і співчуття.

Плачучи, пані Таня з болем у серці пригадала один із коментарів під постом про допомогу Настуні. Виявляється, один із читачів з іменем Олег, використовуючи нецензурну лексику, написав: “Навіщо таким допомогати, вони всерівно не вилікуються і…”

 

“Я б просто хотіла поглянути цій людині у вічі. Я не бажаю зла. Я просто хочу побачити очі цієї людини. Як так можна. Вона ж моя кровиночка, вона моя дівчинка, моя маленька донечка. Вона жива! Чуєте! Я дивлюся в оченята, я молюся за неї і я вірю, що одного дня ці маленькі рученята мене обіймуть. Я вірю, що одного дня я почую від неї “мама”. До останнього подиху я буду з нею, я буду робити все для неї потрібне. Вас ніхто не змушує допомагати таким діткам, то для чого таке казати. Просто пройдіть повз такі прохання людей.”

Допомогти можете за цими реквізитами:  4149 4991 4124 7617 – Тетяна Романюк, мама дівчинки.

Джерело

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі