«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Десять костелів Тернопільщини, котрі варто відвідати (Фото)

Підсумки одного року можуть стати підвалинами планів наступного.

Тому, коли перебирала фотографії костелів, котрі відвідала минулоріч, вирішила скласти список найкращих, аби ви, коли матимете бажання побачити цікаві архітектурні пам’ятки, мали орієнтири, пише Погляд

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Біще Бережанського району

У Державному реєстрі національної культурної спадщини зазначено, що костел побудували в 1644 році, проте деякі дослідники вважаючи, що споруда давніша, датують її ХIV століттям.

Колись у костелі було чимало цінних витворів мистецтва, зокрема, є гіпотеза, що частину скульптур створив Ян Пфістер. Чимало образів із костелу нині зберігають у Львівській галереї мистецтв.

Останньої суттєвої перебудови храм зазнав у 1730 році, коли з боків звели потужні контрфорси. Візитація 1885 року відзначала катастрофічний стан костелу. В 1915 році під час наступу росіян він втратив три дзвони, а ще за рік став мішенню для артилеристів — це пошкодило стіни та дах. Через три роки дах поновили, відтак відновили головний вівтар і бічні вівтарі. Під час війни костел пограбували, у радянські часи костел використовували як склад, поки він не перетворився у руїну. Кілька років тому тут розпочалась капітальна реконструкція.

 

Церква святих апостолів Петра й Павла у Буцневі Тернопільського району

 Фундатором будівництва костелу була родина Серватовських, чий гробівець зберігся з тильного зовнішнього боку будівлі. Власне, львівський архітектор Юліан Захаревич проєктував костел як родинну усипальню-мавзолей. Спорудили святиню в 1890—1891 роках. У 1890 році її освятив єпископ Ян Пузина. Під час Першої світової війни будівлю частково зруйнували, відтак відреставрували. За радянської влади в приміщенні був зерносклад, потім — сховище для міндобрив. Після незалежності костел перебудували під церкву святих апостолів Петра і Павла.

Костел Матері Божої Утішительки у Великому Ходачкові Козівського району 

Його фундамент заклали в 1925 році на земельній ділянці, яку подарували власники села Шеліські. Проєкт розробив Тадей Шнейдер. Через брак коштів спорудження затягнулось до 1934 року. Після війни, по закриттю храму, частину його майна вивезли до Польщі. У костелі спершу облаштували школу-майстерню трактористів, потім — зерновий склад, а далі — склад мінеральних добрив. Нині він руйнується.

Костел святого Миколая у Дітківцях Зборівського району 

Інформації про нього вкрай мало. Відомо, що збудували костел у 1904 році. Є версія, що назва святого Миколая новіша, а давніша — Петра й Павла. У радянські часи костел переробили на зерносклад. У порівнянні із попереднім храмом цей, хоч і зазнав незгод, нині у пристойному стані — він із дахом всередині та навколо чисто.

Костел Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях Гусятинського району 

Коли тутешній замок почав руйнуватись на початку ХVIII століття, дідичі Личківців — подружжя Анджея Францішека та Алоїзи Катаржини з Дружбацьких-Кравецьких, розпочали будівництво на його території костелу, для якого використовували каміння твердині. Спорудили святиню, за одними даними, в 1706-1708 роках, за іншими — в 1728 році. Костел закрили з приходом радянської влади, яка зробила тут склад хімікатів. І нині, коли заходиш усередину, відчуваєш хай змарніший, але їдкий дух «хімії». Дах у храму обвалився, всередині ростуть дерева.

 

Костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Жабинцях  Гусятинського району

 Споруджено костел в 1860-1862 роках за кошти родини Хородиських. Через десять років будівлю освятили титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. В 1907 році костел вдруге освятив львіський архіепіскоп Юзеф Білчевський. В 30-их роках минулого століття костел востаннє відремонтували: замінили покрівлю, відреставрували та додатково прикрасили інтер’єр. В селі була велика католицька громада, після того, як її депортували, костел перестав діяти, його перетворили на комору. Ще донедавна у костелу був дах і сигнатурка. Тепер руйнування прискорені відсутністю покрівлі, тож варто поспішати.

 

Костел Матері Божої у Кобиловолоках Теребовлянського району

Збудували його 1882 року. Спорожнів костел 1945 року, коли з села депортували поляків. Після війни споруду перетворили на колгоспний склад. Нині він руйнується.

Костел у Млиниськах Теребовлянського району 

Дізнатись про те, яким іменем був названий храм, не вдалось. Спорудили його в 1911-1912 роках коштом графині Пауліни Лось. Історія з закриттям костелу стандартна. Щоправда, йому пощастило й до нині він зберігся у досить пристойному стані.

Костел Божої Матері у Шибалині Бережанського району

19 квітня 1925 року під костел освятили ділянку, а 21 червня — заклали наріжний камінь. 30 вересня 1928 року храм освятили. Після Другої світової війни його перетворили на склад. Нині костел руйнується.

Костел святих апостолів Петра й Павла у Постолівці Гусятинського району 

«Будівництво розпочали в останньому десятилітті XIX століття… Освятили храм 24 червня 1904 року в день апостолів Христових Петра й Павла. Цей деь став храмовим святом…, — йдеться у статті С. Школьного та О. Пелюшка, що булла надрукована у газеті «Вільне життя плюс», — З приходом нової влади, після вигнання німців, костел ще залишався діючим і в ньому відбувались богослужіння, але коли поляків почали виселяти в Польщу, костел, який був центром їхньої громади, закрили…  На початку п’ятдесятих тут розмістився зерносклад, а вільну площу біля костелу обгородили та пристосували під тік». Приміщення перебудували, це призвело до руйнувань. Нині костел майже зруйнований.

Джерела:

http://www.rkc.in.ua

https://templesua2.jimdofree.com/костели/млиниська/

https://castles.com.ua

Анна Золотнюк. 

Фото авторки. 

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі