«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

«Де ваші «фахівці»? На ринках, у будівельних бригадах, на касах супермакетів?» – викладач поділився враженнями про студентів-першокурсників!

Викладач поділився враженнями про студентів-першокурсників

Олександр Мірошниченко, відомий український актор, режисер, драматург та викладач, у своєму дописі на сторінці “Батьки SOS” в Facebook висловив глибоке занепокоєння щодо стану сучасної шкільної освіти. На його думку, існують серйозні прорахунки в системі, які потребують негайного виправлення.

Мірошниченко виділив сім основних проблем, які, за його словами, є не окремими випадками, а загальною тенденцією, про яку свідчать відгуки колег з різних вишів.

По-перше, він зазначає, що результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) не корелюють з реальними знаннями студентів. Часто студенти з високими балами НМТ демонструють значно нижчий рівень знань у порівнянні зі своїми однокурсниками, які отримали нижчі бали. Це свідчить про те, що система оцінювання не завжди адекватно відображає рівень освіченості.

По-друге, Мірошниченко підкреслює, що сучасні школярі часто мають велику кількість поверхневих знань, які не мають практичного застосування. Вони наче “напхані” інформацією, але не вміють її аналізувати, критично оцінювати та застосовувати в реальному житті.

По-третє, однією з найбільших проблем є нездатність учнів висловлювати свої думки. Незважаючи на те, що риторика завжди вважалася важливою складовою освіти, їй приділяється недостатньо уваги в сучасній школі. Учні не вміють чітко формулювати свої думки, будувати логічні аргументи і переконувати співрозмовника.

Викладач поділився враженнями про студентів-першокурсників!
Викладач поділився враженнями про студентів-першокурсників!

По-четверте, Мірошниченко зазначає, що багато учнів не розуміють мети навчання. Вони сприймають навчання як процес отримання оцінок, а не як можливість здобути знання та навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності.

Багато дітей не розуміють, навіщо їм самостійно працювати. Школа привчила їх до великої кількості домашніх завдань, які сприймаються як обов’язковий ритуал. Діти виконують їх лише для того, щоб отримати гарну оцінку. Таким чином, вони не бачать у самостійній роботі ніякої іншої мети, наприклад, можливості розвинути свої навички та знання. Вони не розуміють, що самостійна робота є важливим етапом на шляху до оволодіння будь-якою професією.
 

Наслідки такого підходу до навчання можуть бути дуже серйозними. Багато дітей виходять зі школи з глибокими психологічними травмами. Вони страждають від наслідків шкільного булінгу, не довіряють вчителям і мають безліч комплексів. Нерідко можна почути від таких дітей фрази на кшталт: “Мені одинадцять років, вчителі досі казали, що я дебіл. Чому ви мене хвалите?”. Це свідчить про те, наскільки глибока шкода, завдана вчителями, вразила психіку дитини.

Питання про те, як подолати такі шкільні травми, є дуже актуальним. Адже кількість дітей, які страждають від наслідків неправильного підходу до навчання, постійно зростає.

Олександр Мірошниченко завершує свої роздуми про освіту досить провокаційним твердженням: проблеми в університетах є, але саме в школі закладаються ті основи, які потім впливають на подальше навчання. На жаль, позитивні результати шкільної освіти – це скоріше виняток, ніж правило. Автор ставить запитання: чи не варто нам переглянути систему шкільної освіти, адже саме вона формує майбутнє покоління?
 

Блог Мірошниченка викликав бурхливу реакцію в мережі, зібравши сотні коментарів і доль. Однак, далеко не всі користувачі підтримали його думку. Деякі читачі погодилися з автором, зазначивши, що сучасна школа не завжди відповідає потребам учнів та суспільства. Інші ж, навпаки, вважають, що проблема не в школі, а в інших факторах, таких як сім’я, суспільство, або ж індивідуальних особливостей кожної дитини.

Таким чином, пост Мірошниченка ініціював важливу дискусію про стан української освіти та її вплив на майбутнє країни. Це питання потребує подальшого обговорення та пошуку ефективних рішень.
 

джерело 

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі