«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

Ангелом повернувся додому: на Тернопільщині попрощалися з 23-річним воїном Михайлом Семенюком

Михайло Семенюк із села Кривче Борщівської громади Чортківського району пішов на війну з перших днів повномасштабного вторгнення. Захищав Україну цей милий, красивий, добрий і порядний хлопець на передовій, у гарячих точках. Михайло був оператором-топогеодезистом відділення артилерійської розвідки.

Хлопець загинув у боях з російськими окупантами на Херсонщині. Йому було тільки 23 роки. Недолюбив, не натішився світом, не втілив у життя свої плани і мрії. 

« Безжальна кровопролитна війна загубила зовсім молоде життя захисника-патріота з села Кривче Борщівської територіальної громади. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини. Та нехай добрий спомин про загиблого Воїна-Героя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом із Вами, схиляємо голови у скорботі. Нехай душа Михайла знайде спокій. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях! Вічна пам’ять Воїну, який захищав Україну і кожного з нас!» – щирі слова співчуття рідним висловили у Другому відділі Чортківського Ртцк та СП. 

 Біль та смуток за загиблим юним Героєм сколихнув і Борщівську громаду. Їхній Михайлик янголом повернувся додому, залишивши у невимовному горі рідних, друзів, побратимів.

«Спочивай з Богом, Воїне… Хай рідна земля, за яку Ти віддав своє юне життя, прийме Тебе в свої вічні обійми… Це велике горе для родини. Щирі співчуття Вам, дай Господи сил перенести страшну втрату, а Герою нехай Господь дарує Царство Небесне… Вічні Тобі Слава, Пам’ять і Честь! – сумує відомий краєзнавець, журналіст Петро Довгошия.

Сотні людей зустріли на колінах, з квітами і державними прапорами кортеж із тілом юного воїна. Поминальна панахида, а також прощання із захисником відбулись біля церкви Верховних апостолів Петра і Павла. А потім пролягла сумна остання Михайликова дорога додому у село Кривче. Тут поховали українського захисника. 

Вічна пам’ять тобі, Михайлику! Нехай у небесній обителі буде легко і світло твоїй юній душі. Дякуємо за Україну!  

джерело 

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі