"А давай у повільному вальсі, / Так-так, тому самому, Штрауса…"
Поезія тернопільського поета - для жінок, про жінок.
А давай у повільному вальсі,
Так-так, тому самому, Штрауса…
Кружляти, кружляти у танці,
Годинами не роблячи пауз.
До запаморочення. За годинниковою.
Знову і знову. Без жодного слова.
Давай рухи стануть нашою мовою,
А скрипка – нам колискова.
Не дивися під ноги. Довірся же,
Як і в танці, не буду підводити.
Достукуюсь навіть віршами,
З кожним рухом ніжніші дотики.
Не прощайся. І не закінчуй це.
Нехай вальс Вічність триватиме.
Чорні клавіші – ноти відчаю,
Білі – музики, що далі гратиме.
01.10.2017р.
(с) Кучерявий
