«Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» ©

Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

Авторизація

Авторизуйтеся

5 грудня – Міжнародний день волонтера

Це свято відзначається щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме 5 грудня, як день волонтера.

Волонтерство засновується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей.

Згідно статистичних даних, оприлюднених Організацією Об’єднаних Націй, по всьому світові нараховується близько 140 мільйонів волонтерів, що допомагають на безоплатній основі всім людям, які цього потребують.

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день волонтера. Це аж ніяк не професія, скоріше – покликання, спосіб життя. Раніше волонтерами називали людей, які добровільно вступали на військову службу, намагаючись бути корисними у критичні для країни моменти. Часто, ставкою добровольця було власне життя. Так, ці люди доводили, що їх мотивами є не матеріальні блага та подальша перспектива, а безхмарне майбутнє своїх нащадків, своєї Батьківщини.

 

В подальшому, волонтери були одними з перших, кого бачили поранені на фронтах, знедолені від стихійних лих та всі, хто дійсно потребує допомоги. Невже для природного прояву людської самопожертви обов’язково потрібна війна, екологічна катастрофа, інша біда? Невже все найкраще не може згуртуватись і проявитись навколо святкової події?

Нажаль, в наші дні поняття “альтруїзм”, “патріотизм”, “безкорисливість” зникають не лише зі словникового запасу, але й з життєвих принципів та орієнтирів. Робота виключно задля отримання конкретної вигоди, мотивуючись: “на хліб не намажеш”, “в кишеню не покладеш”, ніколи не виходила за рамки приземленої праці із такими ж результатами.

Все прекрасне і навіть сам цей Світ був створений, в першу чергу, на волонтерських засадах. Саме добровольці і є тим двигуном, який рухає народ, суспільство, націю, Всесвіт. Тільки вони можуть чітко відповісти на запитання: “чи стане цей світ кращим?”, “скільки людей стане щасливішими?”, “яким буде майбутнє рідної країни?”.

Дивлячись сьогодні в дзеркало, можемо відверто зізнатись, що безкорисливі вчинки мали місце в житті кожного з нас. Отже, це об’єднує, надихає, дає надію. Чи не цього сьогодні вкрай бракує нашому суспільству?

Джерело: Історична правда

Від Тарнополя до Тернополя
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі