10 проблем батьків, чиї діти вже пішли до дитячого садочку
Тутка розповість, як молода матуся шукала відповіді на важливі запитання щодо перебування її малечі в дошкільному закладі та які їй вдалося відшукати відповіді.
Цікаве
Про садок я мріяла давно, вже чекала віддати туди свою дитину. Те місце було раєм для мене, яке вигадали святі люди, і воно було запорукою спокою й тиші вдома та горнятка гарячої кави наодинці із собою. Реальність була іншою: дитина відмовлялася їсти в садку, влаштовувала істерики, почала частіше хворіти. Але про все по черзі.
1. «Не піду сьогодні в садок»
Зрозуміло, цей період нас не оминув. Щовечора дочка розповідала мені, як добре і весело було в садочку, як вона обов’язково піде туди знову. Щоранку біля дверей будівлі починалася істерика: «Не йди». Біля дверей дитячого садка зазвичай відбувалася кульмінація кошмару. Все це, звісно, додавало мені відчуття провини.
Що я зробила: я відчувала себе останньою поганню, залишаючи дочку з чужими людьми, тому попросила чоловіка та бабусю вести її до садка. Я ж її забирала і розпитувала про минулий день, не забуваючи захоплюватися вихователями. Вранці розповідала, як чудово ми проведемо час, коли я прийду за нею. І завжди повторювала, як мантру: «Я ніколи не покину тебе, я обов’язково прийду за тобою, я люблю тебе більше за всіх на світі, ти потрібна мені». Коли дочка зрозуміла, що її не покинуть, вона заспокоїлася.
2. Додаткові гроші
Звісно, якщо ви платите гроші на садочок, вам мусять видати чек, за що і коли ви дали свої гроші. Всі інші благодійні внески – це ваша добра воля та ініціатива. Чомусь так в нашій країні заведено, що здавати гроші «на потреби групи» – свята справа. Чомусь я такою справою займатися не хотіла.
Що я зробила: коли батьки діток нашої пропонували здати гроші на чергову «благодійність», я просто питала, на який рахунок перерахувати гроші, а якщо вимагали готівку – просила чек про оплату. Зрештою, розмови про гроші припинилися.
3. Дитина в садочку не ходить в туалет
Перші тижні у дитини йде адаптація до нового місця, і у всіх це проходить по-різному. Зізнаюся, я здивувалася і розгубилася, коли з’ясувалося, що дочка відмовляється ходити в туалет в садку й увесь час до приходу батьків терпить. Я поговорила з іншими матусями та дізналася, що такі випадки не поодинокі. Деякі чутливі діти перебувають в такій внутрішній напрузі через зміни, що фізично не можуть розслабитися і спокійно піти в туалет.
Що я зробила: насамперед зайшла до туалету й поглянула, що там може бути не так: я гадала, що причина в чомусь дуже простому, наприклад, що всередині темно, а вимикач високо. Я поговорила з вихователями, і ми принесли з дому рідний горщик. А вдома ми кілька днів програвали цю ситуацію у рольовій грі з ляльками. Виявилося, що дочка лякається того, що в туалеті не 1, а 3 унітази.
4. Та ще й не їсть цілий день
Не скажу, що мала добре їла вдома, але в садочку перестала їсти взагалі. Спочатку вихователі нічого мені не казали, а все списували на адаптацію, та потім зізналися – дитина й рісочки до рота не бере. Мені пояснили: садок – стрес, нова їжа, нові люди, а ще їсти подає не мама, а чужа тітонька.
Що я зробила: почала прихвалювати їжу, яку готують в садочку, яка вона смачна. В цій ситуації головне – спокій. Через пів року дитина їла в садку все, а на вихідних просила варити таку кашу, як дають там.
5. Іноді дітей догодовують
Дочка відмовлялася їсти, а в деяких дитячих садках вихователі силою «заштовхують» їжу в дитину. Я дуже просила такого не робити – нехай краще буде голодною. Бо так ситуація лиш ускладнюється: малюк може захиститися перед дорослою людиною, підкорюється та їсть. Батьки задоволені: малюк їсть, росте. Але не варто радіти: такі дії можуть призвести до розладів харчової поведінки.
Можливо, раніше я погодилася б на це, але прочитавши книгу іспанського педіатра Карлоса Гонсалеса «Моя дитина не хоче їсти», зрозуміла, що змушувати не можна.
Що я зробила: запитала у вихователів і нянечок, чи так роблять в нашому садку. І дуже просила, щоб мою дочку силоміць не догодовували.
6. Тиск з боку інших батьків
Зазвичай колектив батьків ділиться на 2 частини: одна хоче здати гроші на кондиціонер чи на нові вікна, а інша протестує. Я кілька разів дуже активно протестувала, бо не розуміла, чому мушу замінювати вікна в садочку, який звели 6 років тому.
До речі, не бійтеся відстоювати свою точку зору та не ідіть за стадним інстинктом. Обов’язково знайдуться однодумці, які теж не бажають потакати «правильним» батькам.
7. В садку дитина поводиться ідеально, а як тільки з’являється мама, — поведінка змінюється кардинально.
Можна сказати, що в садку педагоги вміють виховувати дітей, а я ні. Але я виховую доньку за теорією прихильності Гордона Ньюфелда (Gordon Neufeld) і знаю, що гучна, істерична і навіть агресивна поведінка дитини після садка – це нормально. Більш того, насправді це гарний знак для батьків: отже, малюк почувається зі мною в повній безпеці, якщо може показати себе «у всій красі».
Що я зробила: запаслася величезним терпінням, постаралася якомога більше обіймати та цілувати дитину, проводити з дочкою після садка максимум часу разом. Найголовніше (і найважче) – пам’ятати про те, що чим гірше поводиться дитина, тим сильніше вона нас потребує.
8. Дитина часто хворіє
У світі налічують близько 200 різних вірусів, які мутують і змінюють свою просту форму на складнішу. Для формування імунітету дитини потрібен не один рік в садочку, де 20-30 різних дітей та ще багато інших дорослих, дитину атакують різні віруси. Тож імунній системі треба буде добряче попрацювати. Не забудьмо ще й про психологічну складову: важка розлука з батьками – відчутний стрес для несформованої нервової системи.
Що я зробила: насамперед морально підготувалася до того, що дитина буде хворіти. Ми не вилазили з хвороб, але я не здалася, слухалася лікарів, і через кілька місяців хвороби відступили. Дитина стала радісною та усміхненою.
9. Вихователь не може впоратися з дітьми та перевищує свої повноваження
Дитячий психолог Людмила Петранівська стверджує, що діти за своєю природою істоти слухняні. Неслухняними вони стають лише тоді, коли не почуваються в безпеці. Я, звичайно, не хочу сказати, що зі мною моя дочка завжди мила і спокійна – ні, як і всі діти, іноді вона пустує і не реагує на мої прохання.
Але в садку почали скаржитися, що моя дитина не слухається. І відбувалося це під час зміни тільки одного вихователя. Пізніше я зрозуміла, в чому справа: вона не могла дати собі ради. А іноді й перевищувала свої повноваження: грубо шарпала, глузувала й підвищувала голос на дітей. Ольга Василівна бувала надто суворою і дратівливою, часто розказувала батькам, як погано виховані їхні діти.
Що я зробила: на жаль, практично нічого. Але ми з іншими батьками спробували: поговорили із завідувачкою. Нову виховательку довго не могли знайти, а переводити дитину в іншу групу або садок теж не варто було. На щастя, через рік вона пішла сама й у нас з’явилася чудова заміна.
10. Пишний випускний в дитячому саду
Розсудлива людина розуміє: красиво одягнути дитину й влаштувати велике свято з клоунами й ресторанами – це виключно потреба батьків. Ближче до випуску з садку дві найактивніші мами нашої групи почали пропонувати божевільні програми проведення дитячого заходу: бенкетний зал, бульбашкова дискотека і так далі.
Що я зробила: запропонувала варіант більш бюджетного заходу і пригадала, що це все ж свято для наших дітей, а не для нас. В результаті група, як це бувало і раніше, розділилася на дві половини. Ми обмежилися ранком в садку і скромними посиденьками в кав’ярні з тістечками. Потім ми з дочкою зайшли до дитячого магазину і вона вибрала іграшку, яка їй подобається. І ми обидві були дуже задоволені.
А як ви розв’язуєте питання і проблеми, що виникають в дитячому садку?
