Тернополянка стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині
Жінка народилася 12 травня 1865 у селі Довжанка в сім’ї священника. Сьогодні – це Тернопільський район.
Власне батько Анастас Окуневський і започаткував «сімейну моду» на медицину, закінчивши у 1881-му Віденський медичний університет і ставши доктором медицини. А от дядько Софії був одним із перших українців, що здобули вищу фармацевтичну освіту.
Любов до медицини передалася від батьків і донці. Так, у 1884-му Софія отримала персональний дозвіл на складання іспитів за гімназійний курс, і 1885 року склала їх блискуче при Львівській академічній гімназії, чим викликала сенсацію в усій Галичині (1886 року її закінчило лише 13 дівчат).
Через заборону навчатися жінкам в Австро-Угорщині дівчина була змушена податися до Швейцарії, де на відмінно закінчила Цюрихський університет. А вже опісля стала першою жінкою-лікаркою не лише Галичини, але й усієї Австро-Угорщини.
Не медициною єдиною прославилася Софія Окуневська. Вона неодноразово видавалася у першому жіночому альманаху «Перший вінок» під псевдо Єрина. Її роботами захоплювалися Юліан Кобилянський (брат Ольги Кобилянської), Іван Франко та Василь Стефаник. Ольга Кобилянська про Софію висловилася так: «Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла».
З 1900 року Софія разом з чоловіком-лікарем мешкала й працювала в Карлових Варах (Чехія). Також подружжя практикувало у Швейцарії, Чехії, у місті Львові. Власне в останньому видатну лікарку й поховали після смерті 24 лютого 1926-го.
