Тернопільська Стара синагога. Характеристика споруди
З точки зору архітектурно цікавого вигляду та оригінального внутрішнього дизайну в укріплених синагог в архітектурному світі склалась певна репутація, пише tarnopol.te.ua
В таких синагог ясно підкреслена квадратна форма будівлі. Міцна конструкція досягалась за допомогою виразної зовнішньості, опірності, монументальності, великих розмірів (порівняльно із невеликими розмірами ренесансних квадратних синагог, що передували їм), товстих стін (тернопільська синагога мала товщину стін до півтора метра), підтриманих ззовні контрафорсами, а всередині – колони, підтримуючі міцні склепіння.
Укріплена синагога мала парапетну стінку по периметру даху, атик вгорі, була красивою, використовувала приємні пропорції, була класичною, прикрашеною ззовні, як більшість польських барочних синагог 15 – 16 століть, мала вигляд з фасаду як світські польські краківські будівлі епохи Відродження.
Атик був, без сумніву, архітектурною деталлю, характерною для Краківського Ренесансу. Майстри Ренесансу, котрі прагнули наголосити у класичному архітектурному ордері на горизонтальні лінії будинку, у протилежність до готичного стилю, котрий підкреслював вертикальні лінії, — ці майстри могли легко втілити свою думку у довгому атику, а особливо при будівництві громадських репрезентативних будівель тої епохи, з досить широким фасадом. Високе поруччя краківського атику, що прикрашує дах та приховує його, виконане із виступаючими пілястрами, арками, що тримаються на двох опорах.
У протилежність гладким та широким зовнішнім стінам синагоги, над її величезними вікнами, сліпа аркада атика, оточуюча корпус будинку, являє собою цілісну архітектурну деталь, що є ознакою певного стилю. Атик нагадує у лініях та профілях форму корони, і завдяки тому, що він знаходиться на верху будівлі, він є архітектурною деталлю, котра прикрашує будинок, найбільш декоративну частину синагоги. Як відомо, тогочасна традиція атику за нормами будівельного права, передбачає оточення ним даху, тому що «побудуй будинок новий та зроби поруччя на даху» (книга «Дварим»). Також атик присутній в описах ієрусалимського храму у книзі пророка Єзекііля.
Атик виконано з чотирьох основних частин, і частини ці є типовими для укріплених синагог: 1) нижній карниз, що відділяє атик від корпусу будинку 2) власне атик, прикрасою котрого є «сліпі» вікна у формі аркади, що відділені одне від одного плоскими та напівкруглими стовпами (у цих аркадах розташовані у багатьох укріплених синагогах, і у Тернопільській зокрема, бійниці для стрільби) 3) верхній карніз 4) верхня частина, виконана здебільшого як зубчата стіна, також із бійницями.
Інтер'єр синагоги відзначається композицією стін, що випливала із квадратного плану будинку. Прикраси чотирьох стін були, як правило, однакові, але власне стіни були поділені на 3 частини із 3-ма вікнами та 2-ма пілястрами. Це поділення природно випливає також із купольної конструкції.
Тільки східна стіна, де знаходився арон – кодеш (шафа для свитків Тори – П'ятикнижжя Моїсеєва), відрізнялась від 3 інших стін, в ній було прорублено тільки 2 вікна з обох сторін арОн – кОдеш, а також маленьке кругле вікно.
В основному, імена будівельників квадратних укріплених синагог до наших часів не збереглись. Немає сумніву, що ці будівлі з гладкими стінами споруджено за сильним італійським впливом. У часи королеви Бони з будинку Сфорца, дружини Зігмунта (Сигізмунда) І, як відомо, до Польщі прибули архітектори з Італії, і можливо, що між ними були кілька майстрів – євреїв, котрі й планували креслення синагог.
Тернопільська синагога користувалась класичним прикладом типової укріпленої синагоги, тому й всі архітектурні лінії були характерними для цих цікавих будівель.
Інженер – архітектор Зеєв Порат (Окс) / Єврейська енциклопедія Тернополя (1955)
Переклад Бориса Берковича спеціально для проекту «Най все буде Тернопіль»
