Головним символом Тернополя здавна вважалася його перша споруда
Замок міститься в західній частині історичного центру міста, над озером. Центральна триповерхова споруда з'єднує два бокові крила, нижчих на поверх. Повернутий до міста східний фасад також на поверх нижчий від західного, що над озером. Фортеця споруджена з великих блоків тесаного черепашника. Товщина стін біля цоколя — від 2 до 4,5 метрів.
Отже, спорудження замку почалося у 1540 р., коли польський король Сигізмунд І видав грамоту краківському каштелянові Яну Тарновському на заснування і володіння землею навколо цього міста. Будівництво тривало близько 8 років на березі Серету в урочищі Сопільче. Воно було заселене ще з кам'яного віку і мало добрий природний захист від нападників: з одного боку, непрохідні торф'яні улоговини, з другого — ріка Серет і її притока Рудка. Замок зі своїми фортифікаційними спорудами ще надійніше зміцнив охорону Поділля.
Оскільки первісна роль побудови нового міста була оборонна, споруда замку повністю відповідала цьому призначенню. Незважаючи на загальні міські укріплення, він був ще обмурований окремо. З південного боку замок захищала висока і товста стіна, зі сторони річки стояла висока кам'яна стіна. З півночі фортецю захищав той самий вал, що й місто, однак уздовж цієї лінії замку на валу були поставлені подвійні ряди дерев'яного частоколу. Із східного боку місто і замок відділяв глибокий сухий рів. Місто з'єднувалося із замком перекидним мостом, який у випадку небезпеки можна було підняти. Шлях до замку проходив через вхідну браму, в якій знаходились подвійні ворота. По краях валу височіли муровані вежі з бійницями. Потрапити до замку можна було через підйомний міст і кам'яну браму.
Крім фортеці, замок був також палацом, адже не даремно Ян Амор Тарновський вважається поляками однією з найвидатніших постатей доби Ренесансу. Він переходив до усіх наступних власників міста — Острозьким, Замойським, Конецпольським, королеві Марїї-Казимирі, Собєським, королевичу Якубу-Костянтину, нарешті, Потоцьким.
Замок захищав Поділля і Польщу від нападів турків і татар й тому досить часто від них же потерпав. Протягом 1544-1698 років вони чотирнадцять разів нападали на місто, спустошували його околиці, вбивали або забирали в ясир мешканців. Уже в 1544 році, коли замок ще не був добудований, на Тернопіль напали татари. Міщани, вояки залоги фортеці та селяни довколишніх сіл під керівництвом Бернарда Тремвіча, Івана Гербурта, Олександра і Прокопа Сонявських стримували натиск ворога аж до часу, коли Ян Тарновський привів їм на допомогу військо з Сандомира, і турки відступили. Час від часу між міщанами і залогою замка, що складалася переважно з поляків, виникали сутички.
У 1672 р. місто захопили турки. Після цього турецького нашестя замок було зруйновано. Житлові приміщення спалено, обидві вежі підірвано, вали пошкоджено, склепіння залів обвалились, підйомний міст — без ланцюгів, брама — без даху.
Лише на початку 19 ст. граф Ф. Коритовський переробив замок під палац, для чого були знесені укріплення, вежі і брами, а будівля оточена звичайним муром. Замок було відбудовано у новому стилі — подібно до великого палацу у вигляді каре з невеликим двором всередині. На місці давніх воріт поставлено два кам'яні пілони в єгипетському стилі, які були оздоблені левиними масками і завершувалися кулями. Білокам'яна різьба стриманих форм добре пов'язувалася з великими площинами стін.
Поряд спорудили т. зв. Новий Замок з сірого пісковику (зруйнований під час війни). Саме тому замок Тарновського до сьогодні називають Старим.
У 1843 р. останній власник Тернополя Є.-М. Туркул передав замок місту і його використовували під касарні (казарми). На площі перед палацом вправлялися вояки тернопільської залоги.
Не оминула замок і Перша світова війна, під час якої він був спалений (у 1917 році) і лежав у руїнах десятиліттями. Під час Другої світової в підземних ходах перебували оборонці Тернополя з німецької військової залоги. Щойно у 1951 році замок було відреставровано. Ще від радянських років і до сьогодні у ньому розташований Палац спорту. Хоч демократично обрана міська влада ще у 1990-х обіцяла зробити в замку музей історії міста, тут ще й зараз тренуються борці греко-римського стилю.
Віддавна замок входить до п'яти головних оборонних споруд міста, під якими знаходяться підземні ходи. Хід із замку, що йшов на майдан Волі так і не було належним чином досліджено…
Володимир ОКАРИНСЬКИЙ
