207 років тому народився Тарас Шевченко: як Кобзар став легендою України
Батьками Тараса були Григорій Іванович Шевченко і Катерина Якимівна Бойко. Кріпаки магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки. У родині Тараса Шевченка було 7 дітей. Старші: Катерина та Марія, брат Микита, молодші: Ярина, Марія, брат Йосип.
1843 року Шевченко змалює хату в Кирилівці, де провів дитинство. У 8 років батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 року, коли Тарасу було 9 років, померла мати. Батько одружується вдруге на Оксані Терещенко, 1825 року помирає батько Тараса.
Малий Тарас живе у дядька Павла, який став опікуном сиріт. Потім іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського.Там йому не давали їсти. Звідти він тікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом – у село Тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. Утративши надію стати маляром, Шевченко повертається до Кирилівки й пасе громадську череду.
1827 року Тарас наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано проявив хист до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові виповнилося 14 років і його зробили козачком пана Енгельгардта. Пан законтрактував Тараса на чотири роки Ширяєву – різних живописних справ майстру.
Після цього Шевченко починає активно малювати. Він стає студентом Академії мистецтв. Починає писати поетичні твори.
За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві його арештовують. Засилають до Оренбургу та в Казахстан.
Після звільнення із заслання він подорожує Україною. Видає “Буквар” для недільних шкіл. Отримує звання академіка з гравірування на міді.
Відійшо у вічність Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. В Академії мистецтв над його домовиною виголосили промови українською, російською та польською мовами.
