Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook, інформує Lviv.Media.

Як пояснив Юрій Лаврін, експеримент він проводив з метою зібрати 60 тис.грн на дрон DJI Mavic 3 Classic, який потрібен для його троюрідного брата — військового аеророзвідки однієї з бригад наступу на Луганщині. Ще 5 квітня Юрій у своєму профілі анонсував про початок челенджу та пояснив, що буде економити лише на їжі, однак на всі інші потреби витрачатиме гроші як зазвичай. Крім цього, він наголосив, що експеримент не стосується його дітей — вони харчуватимуться нормально.

“Запаси харчів не братиму, друзів не об‘їдатиму, на свята — тільки зі своїми продуктами! Так, гроші на бензин, книги, фільми, спорт тратитиму. Діти не постраждають, їм купувати харчі буду. До речі, креативне чітерство вітається”, — написав Юрій Лаврін.

Ідея саме такого методу у нього виникла випадково під час сніданку з друзями, при обговорюванні можливості вижити на 500 грн в місяць, Юрій був одним із тих хто переконував, що це реально.

“З цього моменту я підсвідомо думав про це. Коли я отримав платіжку за комунальні послуги за січень вирішив відняти від мінімальної пенсії суму цієї платіжки і залишилося приблизно 200 грн. В цей момент я подумав, що це буде така приблизна мотиваційна сума, щоб закладати її в експеримент. Але хочу наголосити, що у цьому не було ніякого соціального підтексту про те, що пенсіонери змушені жити на 200 грн”, — розповів у коментарі LVIV.MEDIA Юрій Лаврін.

На день народження друзів зі своїми продуктами

Головне правило, якого дотримувався Лаврін — не використовувати продукти, які були вдома та не брати допомогу в інших. Юрій розповів, що навіть на святкування днів народжень приходив до друзів зі своїми харчами, щоб дотримуватися справедливого і чесного експерименту. Від безплатної кави в офісі він теж відмовився, натомість Юрій купляв її на вагу і 23 грами коштували 9,50 грн.

На сторінці у Facebook він регулярно звітував підписникам про свій раціон, зокрема, що саме їсть, де купляє та скільки витрачає. До прикладу, у перший день челенджу Юрій Лаврін закупився на 73 гривні. Продукти обирав такі, щоб з них можна було приготувати страви, які можна їсти декілька днів, наприклад — бульйон із курячих спинок. Серед продуктів також переважали крупи: перлова та гречка.

Юрій Лаврін протягом місяця продовжував дотримуватися правил челендж та ділився усім у соцмережах. Водночас попри те, що він обмежував своє меню через скрутний бюджет, журналіст прагнув таки отримувати необхідні вуглеводи, жири та білки тому звертав увагу на збалансоване харчування.

Способи, як безкоштовно поїсти

Одного разу через нестачу продуктів йому довелося використати варену картоплю, щавель та молоду кропиву, щоб зліпити вареники. Як зізнався сам Юрій, вийшло не надто смачно. Йому також довелося випікати хліб-палянички, щоб було що з’їсти до вареників. Винахідливий чоловік також знайшов ще один спосіб, щоб під’їдати не витрачаючи кошти — він дегустував продукти на місцевому ринку. Доброзичливі продавці на базарі дозволяли Юрію скуштувати яблука, домашній сир і ковбасу — продукти, яких не міг собі дозволити через обмежений бюджет. Єдиними покупками на ринку були два яйця за 4 грн 50 коп. Крім цього, він відвідував мистецькі події на яких були частування та фуршет, а також різні дегустації у супермаркетах.

“Одного разу я пішов до батька в лікарню, він мав невелику операцію, але нічого не хотів їсти, то я попросив лікарів, щоб нагодували мене”, — пригадує експериментатор.

Поєднав корисне з приємним: Юрій здав кров, аби безкоштовно поїсти

Ще один кумедний випадок стався, коли Юрій просто знайшов гроші на вулиці, хоч це були лише 2 грн 10 коп., але для нього це були суттєві кошти. Загалом він знайшов на вулицях 13 гривень додаткового “прибутку”.

Крім того, Лаврін придумав ще один спосіб як поєднати добру справу з безкоштовним способом поїсти. Чоловік вирішив стати донором крові і здав 450 мл крові для поранених військових. Перед донацією він отримав чай з печивом, а після — талон на обід у кафе “Нове” на 45 грн 88 коп. Цих грошей вистачило на салат з капусти, макарони, котлету і хліб. Утім, Юрій визнав, що здавати кров задля їжі щодня не вийде, адже це можна робити лише раз на кілька місяців.

У передостанній день експерименту у чоловіка залишилося аж 55,4 гривні. Тож останнього дня чоловік вирішив побалувати себе та приготувати найдорожчу страву експерименту — тарілочку холодцю, яка обійшлася йому у 17 гривень.

На завершення марафону Лаврін приготував собі на святкову вечерю бургер із курячого фаршу за 14 грн, булочки за 7,50 та помідорами, які продавці подарували йому на базарі.

За місяць економного харчування схуд на 8 кг

За місяць Юрій Лаврін схуд на 8 кілограмів, однак запевнив, що загалом почувався добре. “Якби я почувався погано, я б припинив експеримент, тому що воно не вартує того, щоб довести друзям, собі та іншим, що я прожив на 200 грн, а потім, умовно, лікувався на 200 тисяч гривень. Я не настільки нерозсудливий. В мене був єдиний тривожний дзвіночок. Я регулярно граю у футбол і три тижні цього не робив через травму нігтя, і коли під час експерименту я повернувся на футбольне поле, то вночі відчув такі перед судомні стани. Хоча в мене таке траплялося і раніше не під час експерименту”, — додав Юрій Лаврін.

Результати експерименту: вдалося зібрати вдвічі більше

У неділю, 5 травня, львів’янин урочисто оголосив про завершення свого місячного челенджу — прожити на 200 грн, щоб зібрати кошти для потреб Збройних Сил України. Йому вдалося підтвердити, що хоч і скрутно, але виживати на таку суму можливо. Головним здобутком експерименту став благодійний збір коштів у сумі близько 150 тисяч гривень.

Юрій розповів, як були використані ці гроші:

• 71 400 грн витрачено на придбання дрона DJI Mavic 3 для військових аеророзвідників;
• 4 650 грн передано на потреби радіоелектронної боротьби за ініціативою Антона Вогнедара;
• 50 000 грн спрямовано на закупівлю відеопередавачів для дронів 3-ї штурмової бригади (збір Олі Уханської);
• 20 100 грн перераховано фонду “Повернись живим”.

Крім цього, протягом місяця журналіст постійно закликав всіх охочих долучитися до збору коштів, жартівливо попереджаючи: “Донатьте, бо з’їм!”. Найбільшими донаторами, стали Сергій Шарко, Олександр Осанюк та Валерій Шипунов. А автором “блекбоксу” з нібито непотрібними речами, які, втім виявилися життєво необхідними для Юрія під час челенджу, став Олег Шпур.

До слова, Юрій розповів LVIV.MEDIA що повторно на такий експеримент більше б не погодився, мовляв, йому це вже не цікаво. Він пояснив, що довів собі, що прожити на 200 грн в місяць реально, але краще такого не робити, тому що це величезна недостатність білка, оскільки на ці гроші він не міг собі дозволити купляти м’ясо та достатню кількість овочів і фруктів.