До повномасштабного вторгнення він працював юристом, а зараз є командиром взводу стрілецької роти 83 батальйону, пище сайт Тернополяни

24 лютого 2022, не роздумуючи та навіть не порадившись з рідними, хлопець пройшов медкомісію у центрі комплектування. За його словами, близькі, хоч і не дуже підтримували його рішення, але згодом пишались і повністю присвятили своє життя допомозі українському війську.

Згодом Руслан опинився в самому епіцентрі бойових дій та побачив справжню та жорстоку війну. Вражаючу історію бійця розповіли на Фейсбук-сторінці бригади.

"Вже 12 квітня наш батальйон був під Барвінковим, там я пройшов "курс молодого бійця" (сміється). Постійне копання окопів та будівництво бліндажів під обстрілами нас згуртували, обставини змушували швидко навчитися воювати. Ми вчились в процесі та вловлювали досвід інших бригад, досвідченіших бійців. Так ми стали дуже дружнім взводом. За декілька місяців ми змінились: вже були не кожен окремою особистістю, а єдиним цілим, злагодженим підрозділом. Це нам зберігало життя на наступних завданнях…", – поділився військовий.

Епіцентр бойових дій чекав його у селі Краснопілля, яке й стало першим "нулем" на війні. За його бійця, артилерія крила безперестанку.

"Трупи москалів, які смерділи на пекучому сонці (поховати їх нормально через обстріли не вдавалось). Ми намагались прикопувати їх, але свині розкидували присипану землю і їли їх… жалюгідне видовище. Там, загинув мій друг і товариш – Володимир Теслюк…", – зазначив Руслан.

З жовтня 2022-го його підрозділ захищав Куп’янський напрямок. Там окупанти стояли всього за 200 метрів від українських захисників. Артилерія, ДРГ і зіткнення з ворогом, який нескінченно наступав, – це все відбувалось ледь не щодня.

"По нас працювали снайпери. Було чимало сутичок. Батальйон наш зазнав втрат… багато поранених… Морально, це був нелегкий час… Та й фізично теж – ми майже не відпочивали, постійно на адреналіні, ще й подекуди це супроводжувалось сильними морозами…", – пригадує воїн.

Руслан також отримав поранення, але в розмові, через свою сором’язливість, цього не сказав. Зі слів побратимів, він, побачивши, що на позиції іншої роти йде прорив, один з перших побіг на допомогу, щоб підтримати шквальним вогнем оборону. Цими діями вдалось зберегти життя іншим бійцям.